ЗДО №5, ЗДО №5 "Вишенька" м. Хмільника, Хмільник
Вінницька область, Хмільницький район

Готовність дитини до школи

В рамках проекту «Ранній розвиток та дошкільна освіта. Уроки для батьків» говоримо про готовність дитини до школи. Урок  «В якому віці йти до школи?»

https://www.youtube.com/watch?v=C60vmr6m01c

Готовність дитини до школи

https://www.youtube.com/watch?v=sgrSM3Jtjzc

Ознаки готовності дитини до школи   -    

 https://www.youtube.com/watch?v=WAyoO8BZIL8

Рекомендації щодо підвищення рівня готовності до школи

 дітей  шестирічного віку

         Для підвищення рівня розвитку мислення і мовлення велике значення має участь дитини в колективних іграх у позаурочний час. Потрібно частіше доручати їй виконання ролей, що вимагають прийняття певних рішень, активного мовного спілкування з дітьми (наприклад, роль лікаря, капітана корабля, продавця в магазині і т.ін.)

         Дитині з низьким рівнем розвитку мислення і мовлення з самого початку шкільного навчання повинні бути забезпечені додаткові індивідуальні заняття, спрямовані на більш повне засвоєння нею навчальної програми: пізніше ліквідувати прогалини буде важче. Корисно збільшувати обсяг пропедевтичних знань, що даються дитині (особливо з математики). При цьому поспішати з виробленням навичок непотрібно: працювати треба над осмисленням дитиною матеріалу, а не над швидкістю, точністю і безпомилковістю відповідей на запитання чи  виконання нею певних дій.

Увага!

        Не треба намагатися «натреновувати» дитину на розуміння і виконання завдань для перевірки розвитку мислення і мовлення. Це створить лише видимість успіху, а при зіткненні з будь-якою новою для себе проблемою дитина виявиться так само безпомічною, як і раніше.

        Недостатній рівень розвитку образних уявлень -  одна з причин виникнення труднощів у навчанні не тільки в шестирічному віці, а й значно пізніше (аж до старших класів). Разом з тим, період найінтенсивнішого їхнього формування припадає на дошкільний вік  і початок молодшого шкільного віку.  Тож якщо  дитина, яка йде до школи, має в цій сфері прогалини, їх треба намагатися ліквідувати якнайшвидше.

      Для розвитку образних уявлень надзвичайно важливе значення має образотворча і конструктивна діяльність. Щоб підвищити підготовленість дитини за цим показником, потрібно стимулювати її заняття малюванням, ліпленням, аплікацією, конструюванням з будівельного матеріалу та різних конструкторів. Корисно давати аналогічні домашні завдання: намалювати картинку, зібрати просту модель з конструктора і т.п. Добираючи  завдання, можна спиратися на «Програму виховання в дитсадку».

При недостатньому рівні розвитку дрібних рухів корисними є ті ж види діяльності, що і для розвитку образних уявлень. Може бути рекомендоване нанизування намиста, застібання і  розстібання ґудзиків, кнопок, гачків (у процесі ігор з лялькою – укладання її  спати, одягання для прогулянки та ін.).

     Для розвитку великих рухів важливо домагатися підвищення рухової активності дитини. Не потрібно залучати її до участі в змагальних спортивних заняттях: невдачі можуть спричинити негативне ставлення до зайнять фізкультурою. У цьому разі набагато корисніші заняття, які не мають елементів змагання: фіззарядка, жартівливі ігри типу «Коровай», «Баба сіяла горох» і т.ін. Батькам варто рекомендувати частіше грати з дитиною в м'яч (корисні будь-які ігри з м'ячем), стимулювати її лазіння по сходах і деревах, катання на лижах і т.ін. Дуже корисні заняття плаванням.  

     Важливу роль у підготовці дитини до школи відіграє навчальна діяльність. Навчання старших дошкільнят найефективніше тоді, коли педагог застосовує методи дошкільної, а не шкільної освіти, коли заняття не перетворюється на урок, а будується з урахуванням вікових особливостей дитини на ігрових прийомах.

     Шестирічні діти, які розпочинають навчання у школі, потребують особливої уваги та захисту з боку дорослих. Адже різка зміна позицій, середовища, перехід дитини на довільну саморегуляцію, емоційна нестійкість щодо оцінних впливів, фізичні навантаження потребують перебудови всіх її психічних процесів. Особистісно  орієнтована модель виховання, за якої враховуються вікові та індивідуальні особливості дитини, допоможе встановити з маленьким учнем оптимальні партнерські стосунки, налагодити атмосферу емоційної довіри та розкутості. Саме такий підхід забезпечить умови для повноцінного розвитку особистості дошкільника, гарантуючи йому всебічну психологічну захищеність і сприяючи успішній діяльності дитини в  майбутньому.

 

Напрямки формування  шкільної  зрілісті дітей шестирічного віку

Орієнтація у просторі

    Уміння орієнтуватись  дуже важливе для успішного навчання у школі. Вправи на орієнтацію в просторі становлять для дошкільнят особливі труднощі.     

      Розвиток уявлень про просторові відношення тісно пов'язаний із засвоєнням їхніх позначень словами, тому, формуючи ці поняття, доречно подавати їх парами: верх-низ, над-під, спереду-позаду, ліворуч-праворуч.

      Виконуючи завдання на визначення понять  уліво-вправо, вгору-вниз, уперед-назад, середина, діти часом збиваються, намагаючись угадати правильну відповідь.

Наочно-образне мислення

      Розв'язання під час шкільного навчання  інтелектуальних завдань потребує від учня образного мислення, яке формується й розвивається на основі засвоєних ним узагальнених знань про предмети, явища та події навколишнього світу.

       Важливо, щоб батьки й педагоги заздалегідь подбали про те, щоб дитина набула високого рівня узагальнення та абстракції. З цією метою нові поняття слід подавати за допомогою моделей та схем, які в доступній дошкільнятам формі розкривають приховані якості та зв'язки між об'єктами довкілля, виявлення яких становить для дітей найбільші труднощі. У такий спосіб у дитини формуються тісно пов'язані між собою плани відображення: план реальних об'єктів і план їхніх моделей.

          Наприклад, формуючи уявлення про простір, дітей учать викладати з  геометричних фігур план розміщення меблів у ляльковій кімнаті або розставляти їх відповідно до запропонованого зразка. Згодом моделювання слід поширювати і на нові види діяльності дошкільнят

Словесно-логічне мислення

        Шкільне навчання будується на засвоєнні словесно сформульованих правил. Щоб вільно оперувати ними, дитина повинна мати добре розвинуте словесно-логічне мислення, яке базується на наочно-образному мисленні і є його природним продовженням.

        Старше дошкільня вживає у своєму мовленні слова різного ступеня узагальнення. Проте це не завжди є свідченням того, що діти й справді розуміють відношення між загальним (видовим) і частковим (родовим)  поняттями, що є основою логіки. Дослідження з цієї проблеми доводять, що в дітей старшого дошкільного віку словесно-логічне мислення розвивається значно краще, якщо поняттєві відношення розкривати їм за допомогою наочних моделей з умовно-символічним значенням.

Розвиток мовлення

       Процеси мислення і мовлення нерозривно пов'язані між собою. Рівень оволодіння мовленням — показник розумових здібностей і загального психічного стану дитини. Отже, це важлива складова її готовності до шкільного навчання. Добре розвинуте мовленн я передбачає вміння зв'язно, послідовно і зрозуміло для інших описувати предмет, картину, подію, передавати хід своїх думок, пояснювати те чи інше явище, логічно розмірковувати на задану тему.

      Мовлення дітей, що йдуть до школи, розвинуте недостатньо. Діти іноді використовують слова, не усвідомлюючи їхнього значення, що заважає їм опанувати більш високий рівень образного мовлення. Дуже важливо подбати про збагачення та уточнення словника дошкільнят, учити їх уживати епітети, порівняння, метафори, антоніми, синоніми. Цьому сприяє ознайомлення дітей з творами художньої літератури. Художні твори слід добирати у такий спосіб, щоб вони розкривали дітям різні грані дійсності: ознайомлювали з явищами живої і неживої природи, сферою людських взаємин, особистих переживань, світом мистецтва. Тому дитина ще до школи повинна навчитися складати зв'язну розгорнуту розповідь. Існує безліч способів сприяння розвитку мовлення в дошкільнят.

      Зокрема, їм можна запропонувати такі завдання:

1.Визначити за допомогою запитань (який? з чого? де? для чого?), про який предмет ідеться, та передати цю інформацію одноліткові.

2 Дати розгорнуті відповіді на запитання за змістом прочитаного.

3.Описати картину, іграшку, предмет.

      Удосконаленню мовлення дошкільнят сприяє їхня участь в інсценізаціях творів дитячої літератури.

      Щоб активізувати мовленнєву діяльність дитини, дорослий повинен уміти ненав'язливо підказати тему, проблему, можливий розвиток подій. Він мусить підтримувати найменшу дитячу ініціативу, ставлячи навідні, уточнювальні запитання, демонструючи своє зацікавлення, створюючи ігрові ситуації.

Особистісна готовність дитини до школи

      Особистісна готовність дитини до школи — дуже важливий компонент психічного розвитку малюка. Вона проявляється у ставленні дошкільняти до навчання, вчителя, самого себе. Вступаючи до школи, дитина має бути готовою до зміни ігрової діяльності на навчальну, до нових взаємин з дорослими та систематичної інтелектуальної праці.

      Перша важлива умова готовності дитини до постійної праці -  вміння підпорядковувати власні дії виконанню навчального завдання.

       Причиною неуспішного навчання маленьких учнів частіше за недостатній інтелектуальний розвиток або фізичну слабкість буває недостатній вольовий розвиток. Дитині зі слабкою волею важко дотримуватися вимог шкільного життя, їй складно опанувати свої емоції та бажання. Вона керується переважно найближчими метою та завданням.

       Провідний чинник вольового потенціалу дитини — спілкування з однолітками та дорослими. Соціально значуща для дитини особа є взірцем, який впливає на її поведінку. Орієнтуючись на позитивний зразок, дитина здатна докладати певних зусиль, проявляти стриманість.

       Успішність навчання в школі великою мірою залежить від здатності учня сприймати умовність навчальної ситуації, підтримувати рольові стосунки «учитель — учень».

       Якщо рівень довільності низький, дитина неспроможна усвідомити навчальне завдання в його специфічному значенні. У такому разі поставлені їй запитання вона сприймає як привід до побутового спілкування, часто не називає вчителя на ім'я та по батькові (вживає, наприклад, звертання тьотя), може раптово перервати хід уроку зауваженнями, що не стосуються теми заняття.

     Механізм підпорядкування правилам формується в групових іграх, у ході яких здійснюється двобічна форма контролю: діти добровільно стають носіями певних умовностей і вимог та стежать за їх виконанням.

Друга складова особистісної готовності до школи —  вміння дитини будувати стосунки з однолітками.

       Процес навчання у школі має колективний характер, що передбачає взаємодію та співпрацю всіх його учасників. Тому особливого значення для дитини набуває засвоєння правил поведінки в товаристві однолітків. Оволодіння цими правилами забезпечує гуманістичну спрямованість особистості, уміння співвідносити власні інтереси з інтересами інших людей, установлювати з однолітками партнерські стосунки. Ці якості теж розвиваються у процесі гри, де дитина на практиці засвоює норми моральної поведінки.

       Діти, які не опанували правил спілкування з однолітками, не вміють з повагою ставитися до інших: вислуховувати відповіді однокласників, радіти їхнім успіхам, співчувати в разі невдачі. Такі діти часто конфліктні, заздрісні, нерідко агресивні. Усе це гальмує їхню адаптацію до нових соціальних умов, входження в дитячий колектив. Отже, дуже важливим моментом особистісного розвитку дитини є знання нею норм спілкування та розуміння  необхідності їхнього дотримання.

Третя складова особистісної готовності до школи  -  розвинута самосвідомість, тобто розуміння дитиною того, що вона собою являє, які здібності має, як до неї ставляться інші люди.

        Найяскравіше самосвідомість проявляється в самооцінці — у тому, як дитина оцінює свої успіхи та невдачі, свої якості та можливості. Найчастіше в дошкільнят самооцінка завищена, що зумовлюється специфікою віку. Проте в деяких дітей вона буває заниженою, що може спричинити неуспішність навчання у школі, оскільки викликає страх невдачі, почуття постійної тривоги. Розвиток у дитини впевненості в собі, становлення почуття особистої гідності досягаються створенням для неї «ситуації успіху»: педагог власною поведінкою має показувати дошкільняті, що розуміє його, радіє успіхам і співчуває невдачам свого вихованця.

        Дуже важливо прищепити дитині віру в свої сили, не допустити  заниженої самооцінки. Для цього треба частіше її хвалити, у жодному разі не сварити за допущені помилки, показуючи, як їх виправити, щоб покращити результат.

Корисні сайти:

dorobok.edu.vn.ua/article/view/320

https://dytpsyholog.com/  ,

  • Дистанційний курс «Готуємо дитину до школи»

       http: //childdevelop.com.ua/articles/school-prep/26/

  • Більше безцінної літератури – у групі для батьків та психологів “Підтримка батькам” https://www.facebook.com/groups/donthit/

https://www.learning.ua/matematyka/doshkilniata

ПОРАДИ БАТЬКАМ ДОШКІЛЬНЯТ 

1 Частіше розмовляйте у присутності дитини про школу, шкільне життя. Спрямовуйте дитину на серйозне ставлення до навчання.

2. Не приховуйте труднощів, які чекають малюка у школі, але формуйте у нього впевненість у їх подоланні.

3. Частіше звертайте увагу дитини на її зовнішній вигляд, хороші вчинки школярів.

4. Навчіть сина чи дочку найпростіших навичок самообслуговування (вмиватися, чистити зуби, одягатися, доглядати одяг, акуратно їсти).

5. Привчіть дитину лягати спати та вставати у певний час (лягати спати не пізніше дев’ятій годині вечора, вставати о сьомій годині ранку).

6. Заохочуйте малюка до малювання кольоровими олівцями, письма ручкою (написання паличок, кружечків, квадратиків).

7. прищеплюйте дитині дбайливе ставлення до книжок, олівців, зошитів, фломастерів. Навчіть їх правильно гортати сторінки.

8. Не стримуйте інтерес до навчання, заохочуйте малюка до набуття знань, обміну враженнями від почутого, побаченого.

9. У будь – якій конфліктній ситуації не принижуйте гідності дитини, прагніть заохотити її до самовдосконалення.

10. Завжди прагніть підтримувати вихователя, вчителя, не критикуйте його в присутності дитини.

ПІДГОТОВКА РУКИ ДИТИНИ ДО ПИСЬМА

Навчання письма – важливий крок у розвитку дитини. Його не можна розглядати ізольовано, а лише у взаємозв’язку з розвитком усного мовлення. І це невипадково, адже письмо, як і слухання й говоріння, є одним із видів мовленнєвої діяльності. Процес письма постійно супроводжується усним мовленням, оскільки дитина диктує собі те, що має записати. Якщо дошкільник має певні вади у вимові окремих звуків, це в майбутньому може негативно позначитися на письмі – спричинятиме помилки та пропуск і заміну літер. Тому розвиток усного мовлення є одним із пріоритетних напрямків підготовки руки дитини до письма. Дослідження науковців свідчать про те, що рівень розвитку мовлення дітей залежить від ступеня сформованості дрібної моторики пальців рук. Недарма народна педагогіка впродовж багатьох століть зберігає значну кількість фольклорних творів, використання яких супроводжується активними рухами: «Сорока-ворона», «Пальчику,пальчику», «Горошок, бобошок» тощо. Рухи пальців і кисті руки розвиваються в дитини поступово протягом усього дошкільного життя. Однак, на момент вступу дитини до школи не завершується процес закостеніння пальців кисті руки. Цим пояснюється невпевненість у рухах, дрижання пальців під час проведення прямих ліній, написання овалів та напівовалів, швидка втомлюваність. Труднощі, з якими стискається дитина під час письма, викликають у неї негативне ставлення до цієї діяльності. Тому дитина, яка робить лише перші кроки в набутті графічної навички письма, потребує постійної допомоги дорослого, адже саме він має перетворити складну для дитини діяльність на цікаву гру. Починаємо тренування з розминки, зі своєрідної зарядки для пальчиків. Ось наші рекомендації: «БУДУ ВПРАВНИМ МУЗИКАНТОМ»- імітація гри на різних музичних інструментах (піаніно, скрипка, гітара, балалайка, бубон, флейта, сопілка, баян).

«ПАЛЬЧИКИ КРОКУЮТЬ» – імітація рухів для вимірювання довжини стола. «УПІЙМАЮ – НЕ ВПУЩУ» – захопити і утримувати пальчиками будь-який предмет, іграшку.

«ПІДЙОМНИЙ КРАН» – перенести будь-який предмет кінчиками пальців з одного місця на інший.

«НАМИСТО» – нанизати на ниточку намистинки.

«УМІЛІ РУЧКИ» – імітація рухів , які виконуються під час певної роботи ( як бабуся ліпить вареники, як дідусь пиляє дрова, як мама пришиває ґудзик, як тато керує машиною).

«ПАЛЬЧИКИ ТАНЦЮЮТЬ» – імітація пальчиками танцювальних рухів на столі. Під час проведення тренувальних вправ слід пам’ятати, що вправляння стає цікавішим і ефективнішим, якщо набуває творчого характеру. Додавши трішки фантазії, руки дитини можна легко перетворити на казкових персонажів ( лисичку, зайчика, вовка), на різноманітні предмети (будиночок, стіл, човник ). Якщо ще й вивчити вірш і розіграти його за допомогою рук, то вже ніхто не згадає, що пальчикова гімнастика – це необхідна підготовча вправа для письма, оскільки дії з руками стають самостійними і мотивованими, підтримуються внутрішнім інтересом дитини до участі у своєрідній пальчиковій драматизації. Після гімнастики слід виконати основні вправи – вправи з письма. Варто пам’ятати , що їх тривалість не повинна перевищувати 5 хвилин.

   Консультація для батьків:   «Психологічна готовність дитини до навчання у школі»   

«Роки чудес» – так називають дослідники перші п’ять років життя дитини. Закладені в цей час емоційне ставлення до життя, до людей, наявність або відсутність стимулів до інтелектуального розвитку визначають подальшу поведінку та спосіб мислення людини. Готовність дитини до школи залежить передусім від батьків. Якщо дитина відвідує дитячий садок, то це залежить від вихователів, адже підготовка дитини до школи передбачена програмою дитячого садка. Але ці програми не повністю враховують психологічні аспекти проблеми. Отже, перед психологами стоїть завдання розробки критеріїв і показників саме психологічної готовності дітей до навчання. Особливої уваги потребують так звані «домашні діти», які не відвідували дитячий садок. Вони, як правило, менш комунікабельні, важче встановлюють контакти з учителем та однолітками, не дуже комфортно почуваються в колективі, бояться залишатись у школі без батьків. Часто батьки, а іноді й учителі, вважають основними показниками готовності до школи ознайомлення дитини з літерами, вміння читати, рахувати, знання віршів та пісень. Однак дослідження показують, що це мало впливає на успішність навчання. Відсутність цих умінь не потребує спеціальної індивідуальної роботи з дитиною, оскільки їх формування передбачається програмою та методикою навчання.

  Психологічна готовність до школи – це такий рівень психічного розвитку дитини, який створює умови для успішного опанування навчальної діяльності.

Компоненти психологічної готовності: – мотиваційний; – інтелектуальний; – вольовий; – емоційний; – особистісний.

Мотиваційний компонент відображає бажання чи небажання дитини навчатися. Він дуже важливий, бо від нього залежить входження дитини в нову для неї діяльність, яка відрізняється від ігрової своєю обов’язковістю, розумовим напруженням, необхідністю подолання труднощів тощо. Розрізняють внутрішні, або пізнавальні, мотиви навчання, що характеризуються потребою в інтелектуальній активності, пізнавальним інтересом; і зовнішні, або соціальні, що виявляються в бажанні займатися суспільно значущою діяльністю, у ставленні до вчителя як до представника суспільства, авторитет якого є бездоганним. Внутрішні та зовнішні мотиви навчання складають внутрішню позицію школяра, яка є одним з основних показників психологічної готовності до навчання.

Про наявність внутрішньої позиції учня можна говорити, якщо дитина:

1) Ставиться до вступу до школи та до перебування в ній позитивно, навіть в умовах необов’язкового відвідування школи прагне занять специфічно шкільного змісту; 2) Виявляє особливий інтерес до нового, власне шкільного змісту занять, віддає перевагу урокам грамоти та лічби, а не заняттям дошкільного типу (малювання, співи, фізкультура тощо), має належне уявлення про підготовку до школи;

3) Відмовляється від характерної для дошкільного дитинства організації діяльності та поведінки (віддає перевагу колективним класним заняттям, а не індивідуальному навчанню вдома; позитивно ставиться до загальноприйнятих норм поведінки (дисципліни);

4) Віддає перевагу традиційному для навчальних закладів способу виявлення рівня її досягнень (оцінка) перед іншими видами заохочення, характерними для безпосередньо-особистісних відносин (солодощі, подарунки);

5) Визнає авторитет учителя.

Як перевірити готовність дитини до школи: практичні поради психолога

У професійному середовищі постійно точаться дискусії щодо готовності дитини до школи. Водночас скасування вступних тестів при прийманні дітей до освітніх закладів розгублює батьків.

На що орієнтуватися під час ухвалення рішення про готовність дитини?

Топ-5 складників готовності до школи

Особливо це актуально для діток, які на початок навчального року мають вік майже 6 років. Деякі батьки вважають вирішують, що чим раніше дитина піде до школи, тим ліпше. Навчання триває аж 12 років, і якщо дитина сідає за парту в віці 7 років, то середню освіту завершує аж у 19.

Однак існує негативний досвід батьків, які віддали дітей до школи зарано, і потім довелося переживати наслідки. Спробуємо розібратися, на що звертати увагу батькам, щоби зрозуміти, чи дитина готова до шкільного навчання; а також, що вони можуть зробити для допомоги у формуванні належних якостей.

Що насправді необхідно дитині для початку навчання, а що не таке важливе? Розглянемо складники шкільної готовності:

Інтелектуальна готовність Фізіологічна готовність мозку до навчання
Вольова готовність Здатність робити щось всупереч складнощам
Соціальна готовність Навички спілкування з іншими
Мотиваційна готовність «Навіщо мені школа?»
Фізичне дозрівання Готовність тіла до навчання

Чинники інтелектуальної готовності дитини до школи

Зазвичай батьки дбають про навчальні навички дитини:

  • письмо,
  • рахунок,
  • читання,
  • загальний розвиток.

Але насправді для навчання важливо дещо інше – дозрівання певних відділів головного мозку, які відповідають за формування цих навичок.

Навичка ще може бути несформована, проте все готово до формування. Іншими словами, дитина може не вміти розв’язувати приклади, але мати уявлення про число, числовий ряд, співвідносити за кількістю, порівнювати, вміти робити висновки і бути зацікавленою. Така дитина швидко навчиться розв’язувати приклади.

Ми дивимось на здатність дитини робити висновки, уважно слухати й чути, ставити запитання, якщо не все зрозуміло; на розвиток її пам’яті, уваги, уяви.

Що можуть зробити батьки для сприяння формуванню інтелектуальної готовності дитини:

  • Давати адекватне інтелектуальне навантаження – розмовляти на різні теми, обговорювати події та враження, дозволяти самостійно вирішувати в непринципових ситуаціях і знаходити рішення ігрових або життєвих завдань.
    Наприклад: запропонувати відгадати, куди поділася крижинка, що ви принесли з вулиці; не підказувати, чому падає будинок, який стоїть на одному кубику; взагалі намагатися не давати готових відповідей відразу.
  • Знайти центр підготовки до школи, у якому не зловживають «шкільними» методами – діти не сидять за партами, їх завдання не виключно письмові, а педагоги грають із ними в «правильні» ігри.
  • Не перевантажувати дитину навчанням до початку навчання шкільного, адже це прямий шлях до пригнічення пізнавального інтересу.

Чинники вольової готовності дитини до школи

Якщо ж пізнавальний інтерес збережено, то вольових зусиль для навчання дитині знадобиться набагато менше. Вольова готовність до школи – це здатність дитини «примусити» себе робити щось, що не викликає великого інтересу чи негайного задоволення. Воля також відповідальна за можливість дитини всидіти за партою упродовж уроку.

Якщо вольова сфера недостатньо сформована, то починати процес навчання неймовірно важко для всіх.

Що можуть зробити батьки для допомоги дитині:

  • тренувати в дитини вміння чекати (витримувати чергу в крамниці, почекати до дня народження і тільки тоді отримати подарунок, почекати маму, коли вона зайнята тощо);
  • створювати ситуації, де для досягнення результату потрібно багато витримки та зусиль, і якісно хвалити дитину за її перемоги.

Чинники мотиваційної готовності дитини до школи

Мотиваційна готовність також дуже важлива, хоча часто здається другорядним чинником. Але уявіть собі, як навчати дитину, яка абсолютно цього не хоче?! Або, не маючи уявлення про реальну школу, дитина думає, що це щось на кшталт розважального центру. Тоді вона буде неабияк розчарована.

На співбесіді діти часто кажуть, що хочуть до школи, щоб учитися. Зазвичай, вони просто повторюють слова дорослих. Нормально, якщо перший час дитина йде до школи за приємними емоціями, спілкуванням, а саме пізнавальний інтерес проявляється у неї згодом у разі правильно організованого процесу навчання.

Що можуть зробити батьки для допомоги дитині:

  • Покажіть дитині, що таке школа: дивіться фільми, сходіть до школи, в якій навчалися ви самі, але оптимально – прогуляйтесь із дитиною школою, в якій вона буде навчатися.
  • Намагайтеся уникати власних негативних відгуків про школу, сучасну систему освіти тощо. Дозвольте дитині сформувати власне ставлення.

Чинники соціальної готовності дитини до школи

Соціальна готовність означає, що дитина вміє спілкуватися з дорослими та дітьми адекватно ситуації. Тобто, з однолітками спілкування виглядатиме інакше, ніж із малознайомим дорослим.

Якщо дитина відвідувала дитячий садок хоча б упродовж року (а дитина, яка часто хворіє – упродовж двох років), то ймовірніше, соціальна готовність буде сформована. Якщо ж ні, то:

  • Батькам бажано простежити, чи має дитина досить досвіду спілкування з малознайомими людьми у різних ситуаціях.
  • Також до початку шкільного навчання добре вирішити питання сепарації, відокремлення від батьків.
  • Пам’ятати, що будь-яка дитина адаптується до нового соціального середовища легко, якщо в неї адекватно сформована прив’язаність до батьків.

Чинники фізичної готовності до школи

І, нарешті, про фізичну готовність до школи. Парадоксально, скільки малечі не готові до школи саме фізично, тоді як навчання із 6 років запроваджувалося спочатку саме через акселерацію (пришвидшене дозрівання) дітей.

При оцінюванні фізичної готовності ми, передусім, дивимося на сформованість скелету. Приблизно в 7 років у фізичному розвитку дитини відбувається перехід на «новий рівень». Ми можемо спостерігати, що її руки стають пропорційно довшими щодо тулуба, з’являється талія, стають більш помітними колінні суглоби, активно йде заміна зубів.

Ці зміни сигналізують, що внутрішні органи доформовані й організм дитини готовий пустити енергію в мозок і витримати навчальні навантаження.

Що можуть зробити батьки:

  • Давати дитині адекватні фізичні навантаження: спортивна секція або багато рухливих ігор із батьками або дітьми.
  • Простежити, що всі навички самообслуговування сформовані.

Топ-12 ознак готовності дитини до школи

Дитина готова до школи, якщо:

  1. Її багато що цікавить, вона ставить запитання.
  2. Любить робити щось, може зайняти себе сама.
  3. Їй цікаво пізнавати нове.
  4. Вона робить висновки й умовиводи.
  5. Вона просить читати їй книжки й уважно слухає їх.
  6. Може спокійно почекати деякий час.
  7. Може цілеспрямовано йти до своєї мети.
  8. Дитину цікавить школа, вона хоче піти туди.
  9. Дитина легко встановлює контакт і нормально спілкується з іншими людьми.
  10. Грає в ігри за правилами, дотримується встановлених правил.
  11. Досить фізично розвинена, спритна.
  12. Має повністю сформовані навички самообслуговування.

Дитина не готова до школи, якщо:

  1. Має серйозні логопедичні проблеми, які не розв’язали раніше (рекомендується консультація логопеда).
  2. Дитина часто хворіє (шкільне навчання бажано починати ближче до 7 років).
  3. Дитина завжди надає перевагу грі, навчальна діяльність її зовсім не приваблює.
  4. Психічні процеси (пам'ять, увага, мислення, вольові якості) не сформовані досить, щоби дитина могла витримувати навчальне навантаження*.
  5. Дитина має проблемну поведінку – агресивна, занадто тривожна, не дотримується правил поведінки тощо (рекомендується консультація психолога).
  6. Будь-які хронічні захворювання, стреси (розлучення батьків, госпіталізації дитини, втрата близьких) у дошкільному віці – це привід подумати про початок шкільного навчання ближче до 7 років.

За допомогою фахівців і за підтримки батьків дитина впорається та після дошкільної підготовки буде готова сісти за парту, задоволена та зацікавлена у навчанні

Перевірка готовності дитини до школи. Тест Керна-Ірасека

Часто для діагностики знань дітей, що готуються йти в перший клас, використовують тест Керна-Ірасека. Цей тест дозволяє батькам зрозуміти чи готова їх дитина до школи.

Орієнтаційний тест шкільної зрілості Ірасека є модифікацією тесту А.Керна, складається з трьох завдань: наслідування письмовим буквам, змальовування групи точок, малювання чоловічої фігури за уявленням. Результат оцінюють за п'ятибальною системою, а потім обчислюють сумарний підсумок усіх трьох завдань. Ця методика дозволяє визначити рівень розвитку дрібної моторики, схильність до оволодіння навичками письма, рівень розвитку координації рухів руки і просторової орієнтації. Виявляє загальний рівень психічного розвитку, рівень розвитку мислення, вміння слухати, виконувати завдання за зразком, довільність психічної діяльності.

1. Намалювати дядька (чоловіка)
 

Дітей просять намалювати чоловіка так, аби було видно і його ноги, для того, аби оцінити, як дитина дотримується пропорцій при малюванні людини. Важливо звернути увагу на те, як дитина малює деталі, обличчя, елементи одягу. Під час малювання неприпустимо поправляти дитини ("ти забув намалювати вуха"), дорослий мовчки спостерігає .

Оцінювання проводиться таким чином за п'ятибальною системою
 

  • 1 бал: намальована чоловіча постать (елементи чоловічого одягу), є голова, тулуб, кінцівки; голова і тулуб з'єднані шиєю, вона не повинна бути більша за тулуб; голова менша аніж тулуб; на голові – волосся, можливий головний убір, вуха; на обличчі – очі, ніс, рот; руки мають кисті з п'ятьма пальцями; ноги відігнуті (є ступня або черевик); фігура намальована синтетичним способом (контур цільний, ноги і руки ніби ростуть з тулуба, а не прикріплені до нього.
     
  • 2 бали: виконання всіх вимог, крім синтетичного способу малювання, або якщо присутній синтетичний спосіб, але не намальовані 3 деталі: шия, волосся, пальці; обличчя повністю промальовано.
     
  • 3 бали: фігура має голову, тулуб, кінцівки (руки і ноги намальовані двома лініями); можуть бути відсутні: шия, вуха, волосся, одяг, пальці на руках, ступні на ногах.
     
  • 4 бали: примітивний малюнок з головою і тулубом, руки і ноги не промальовані, можуть бути у вигляді однієї лінії.
     
  • 5 балів: відсутність чіткого зображення тулуба, немає кінцівок; каракулі.


2. Скопіювати зразок
 

Багато батьків думають, що це завдання має за мету перевірити, чи може дитина писати писаними буквами, але це не так. Тест спрямований на виявлення вміння копіювати, витримувати пропорції, бачити рядок, вичленити окремі слова. Дається зразок, необхідно написати точно так само. Наприклад: я сиджу, їй дали чай, I am sitting.

Оцінювання
 

  • 1 бал: добре і повністю скопійований зразок; букви можуть бути дещо більші аніж зразок, але не в два рази; перша буква – велика; фраза складається з трьох слів, їх розташування на аркуші горизонтальне (можливо невелике відхилення від горизонталі).
     
  • 2 бали: зразок скопійовано розбірливо; розмір букв і горизонтальне положення не враховується (буква може бути більшою, рядок може «втікати» вгору або вниз).
     
  • 3 бали: напис розбитий на три частини, можна зрозуміти хоча б чотири літери.
     
  • 4 бали: зі зразком збігаються хоча б дві букви, видно рядок.
     
  • 5 балів  нерозбірливі каракулі, шаркання.
     

Тест показує, наскільки дитина готова до навчання письма, чи бачить вона рядок, окремі слова.

3. Змалювати крапки зі зразка
 

Необхідне точне відтворення, одна крапка може вийти за межі свого місця. (Крапки можуть бути в будь-якому порядку, можуть складати візерунок, частіше малюють по клітинках).
У зразку 10 крапок знаходяться на однаковій відстані одна від одної по вертикалі і по горизонталі.

Оцінювання
 

  • 1 бал: точне копіювання зразка, допускаються невеликі відхилення від рядка або стовпця, зменшення малюнка, неприпустиме збільшення.
     
  • 2 бали: кількість і розташування точок відповідають зразку, допускається відхилення до трьох точок на половину відстані між ними; точки можуть бути замінені кружечками.
     
  • 3 бали: малюнок в цілому відповідає зразку, по висоті або ширині не перевищує його більше, ніж у 2 рази; число точок може не відповідати зразку, але їх не повинно бути більше 20 і менше 7; допускається розворот малюнка навіть на 180 градусів.
     
  • 4 бали: малюнок складається з точок, але не відповідає зразку.
     
  • 5 балів: каракулі, шаркання.
     

Після оцінки кожного завдання всі бали сумують. Якщо дитина набрала у сумі за усі три завдання:

  • 3-6 балів – у неї високий рівень готовності до школи;
  • 7-12 балів – середній рівень;
  • 13-15 балів – низький рівень готовності, дитина потребує додаткового обстеження інтелекту і психічного розвитку.
     

Опитувач орієнтовного тесту шкільної зрілості Я.Ірасека
 

  1. Яка тварина більша – кінь чи собака?
    Кінь = 0 балів, собака = - 5 балів.
     
  2. Вранці ви снідаєте, а вдень ... Обідаємо.
    Ми їмо суп, м'ясо = 0 балів. Вечеряємо, спимо і інші помилкові відповіді = - 3 бали.
     
  3. Вдень ясно, а вночі ... 
    Темно = 0 балів, неправильна відповідь = - 4 бали.
     
  4. Небо блакитне, а трава ... 
    Зелена = 0 балів, неправильна відповідь = - 4 бали.
     
  5. Черешні, груші, сливи, яблука – це ... ? 
    Фрукти = 1 бал, неправильна відповідь = - 1 бал.
     
  6. Чому перед тим, як проїде поїзд, опускається шлагбаум? 
    Щоб поїзд не зіткнувся з автомобілем. Щоб ніхто не потрапив під потяг (і т.д.) = 0 балів, неправильна відповідь = - 1 бал.
     
  7. Що таке Київ, Одеса, Харків?
    Міста = 1 бал. Станції = 0 балів. Неправильна відповідь = - 1 бал.
     
  8. Котру годину показує годинник (показати на годиннику)?
    Добре показано = 4 бали. Показані тільки чверть, цілу годину, чверть і годину правильно = 3 бали. Не знає годин = 0 балів.
     
  9. Маленька корова – це теля , маленька собака – це ... , маленька овечка – це ... ? 
    Щеня, ягня = 4 бали, тільки одна відповідь з двох = 0 балів. Неправильна відповідь = - 1 бал.
     
  10. Собака більше схожа на курку чи на кішку? Чим схожа, що у них однакове?
    На кішку, тому що у них 4 ноги, шерсть, хвіст, кігті (достатньо однієї подібності) = 0 балів. На кішку (без наведення ознак подібності) = - 1 бал. На курку = - 3 бали.
     
  11. Чому в усіх автомобілях є гальма? Дві причини (гальмувати з гори, загальмувати на повороті, зупинити у разі небезпеки зіткнення, взагалі зупинитися після закінчення їзди) = 1 бал. Одна причина = 0 балів. Неправильна відповідь (наприклад, він не їхав би без гальм) = - 1 бал.
     
  12. Чим схожі один на одного молоток і сокира?
    Дві загальних ознаки = 3 бали (вони з дерева і заліза, у них є рукоятки, це інструменти, можна ними забивати цвяхи, з заднього боку вони плоскі). Одна подібність = 2 бали. Неправильна відповідь = 0 балів.
     
  13. Чим схожі один на одного білка і кішка? Визначення, що це тварини або приведення двох загальних ознак (у них по 4 лапи, хвости, шерсть, вони вміють лазити по деревах) = 3 бали. Одна подібність = 2 бали. Неправильну відповідь = 0 балів.
     
  14. Чим відрізняються цвях і гвинт? Як би ти впізнав їх, якби вони лежали тут перед тобою? 
    У них є різні ознаки: у гвинта нарізка (різьба, така закручена лінія, навколо зарубки ) = 3 бали. Гвинт загвинчують, а цвях забивають, або у гвинта – гайка = 2 бали. Неправильна відповідь = 0 балів.
     
  15. Футбол, стрибки у висоту, теніс, плавання – це ... ? Спорт, фізкультура = 3 бали. Ігри (вправи), гімнастика, змагання = 2 бали. Неправильна відповідь = 0 балів.
     
  16. Які ти знаєш транспортні засоби? 
    Три наземних транспортних засоби, літак або корабель = 4 бали. Тільки три наземних транспортних засоби або повний перелік, з літаком або з кораблем , але тільки після пояснення, що транспортні засоби – це те, на чому можна куди-небудь пересуватися = 2 бали. Неправильна відповідь = 0 балів.
     
  17. Чим відрізняється старий чоловік від молодого? Яка між ними різниця? 
    Три ознаки (сиве волосся, відсутність волосся, зморшки, вже не може так працювати, погано бачить, погано чує, частіше буває хворий, швидше помре , ніж молодий) = 4 бали. Одна чи дві відмінності = 2 бали. Неправильна відповідь (у нього палиця, він курить і т.д.) = 0 балів.
     
  18. Чому люди займаються спортом? 
    Дві причини (щоб бути здоровими, загартованими, сильними, щоб вони були більш рухливими, щоб трималися прямо, щоб не були товстими, вони хочуть домогтися рекорду і т.д.) = 4 бали. Одна причина = 2 бали. Неправильна відповідь ( щоб що-небудь вміти ) = 0 балів.
     
  19. Чому це погано, коли хто-небудь ухиляється від роботи? 
    Решта повинні на неї працювати (або інший вираз того, що внаслідок цього несе збитки хто-небудь інший). Він ледачий. Мало заробляє і не може нічого купити = 2 бали. Неправильна відповідь = 0 балів.
     
  20. Чому на конверт потрібно приклеювати марку? 
    Так платять за пересилання, перевезення листів = 5 балів. Той, інший, мав би сплатити штраф = 2 бали. Неправильна відповідь = 0 балів.

Після проведення опитування підраховують результати за кількістю балів, досягнутих з окремих питань. За кількісними результатами цього завдання розподіляють на п'ять груп:

1 група – плюс 24 і більше;
2 група – плюс 14 до 23;
3 група – від 0 до 13;
4 група – від мінус 1 до мінус 10;
5 група – менше мінус 11.

За класифікацією позитивними вважаються перші три групи. Дітей, які набрали число балів від плюс 24 до плюс 13, вважають готовими до шкільного навчання.

Загальна оцінка результатів тестування
 

Готовими до шкільного навчання вважають дітей, які отримали по перших трьох субтестах від 3 до 6 балів. Група дітей, які отримали 7-9 балів, являє собою середній рівень розвитку готовності до шкільного навчання. Діти, які отримали 9-11 балів, вимагають додаткового дослідження для отримання достовірніших даних. Особливу увагу слід звернути на групу дітей (зазвичай це окремі хлопці), які набрали 12-15 балів, що становить розвиток нижче норми. Такі діти потребують ретельного індивідуального дослідження інтелектуального розвитку, розвитку особистісних, мотиваційних якостей.

Існує багато інших тестів і методик з визначення готовності  до школи. У школі можуть створити і свій пакет для співбесіди або тестування дітей.

Обов'язково досліджують пам'ять дитини, увагу, логічне мислення, рівень її уявлень про навколишній світ, дрібну моторику, рівень розвитку мови і вміння читати, розвиток математичних уявлень.

 

 

 

 

 

Логін: *

Пароль: *