ЗДО №5, "Вишенька", Хмільник
Хмільник, Вінницька область

Інклюзивна освіта

ЗАКОН УКРАЇНИ

{Закон втратив чинність на підставі Закону № 2145-VIII від 05.09.2017, ВВР, 2017, № 38-39, ст.380}
Про внесення змін до Закону України "Про освіту" щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 30, ст.322)
Верховна Рада України постановляє:
1. Внести до Закону України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 21, ст. 84 із наступними змінами) такі зміни:
1) у частині першій статті 3:
в абзаці першому слова "на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах" замінити словами "на освіту в усіх навчальних закладах, у тому числі на безоплатну освіту в державних і комунальних навчальних закладах", а слова "місця проживання та інших обставин" - словами "особливих освітніх потреб, місця проживання та інших ознак";
абзац четвертий після слова "заочною" доповнити словами "дистанційною, індивідуальною";
доповнити абзацом п’ятим такого змісту:
"створенням належних умов для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами з урахуванням їхніх індивідуальних потреб в умовах інклюзивного навчання";
2) абзац другий статті 6 доповнити словами "у тому числі доступність для осіб з особливими освітніми потребами освітніх послуг, зокрема інклюзивного навчання, за місцем проживання";
3) статтю 7 доповнити частиною другою такого змісту:
"Особам з особливими освітніми потребами забезпечується право на навчання за допомогою найбільш доступних для таких осіб мови, методів і способів спілкування, зокрема навчання жестовою мовою, шрифтом Брайля";
4) частину першу статті 14 доповнити абзацами дванадцятим і тринадцятим  такого змісту:
"забезпечують доступ осіб з особливими освітніми потребами до державних і комунальних навчальних закладів шляхом створення безперешкодного середовища відповідно до законодавства за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів;
забезпечують підвезення учнів, вихованців з особливими освітніми потребами до місця навчання і додому, у тому числі шкільними автобусами, пристосованими для перевезення дітей, які пересуваються на кріслах колісних";
5) доповнити статтею 23-1 такого змісту:
"Стаття 23-1. Забезпечення реалізації права на освіту осіб з особливими освітніми потребами
1. Особа з особливими освітніми потребами - це особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення права на освіту, сприяння розвитку особистості, поліпшення стану здоров’я та якості життя, підвищення рівня участі у житті громади.
2. Інклюзивне навчання - це система освітніх послуг, що забезпечує реалізацію права на освіту осіб з особливими освітніми потребами, а також їх соціалізацію та інтеграцію в суспільство. Психолого-педагогічна, корекційно-розвиткова та інша допомога особам з особливими освітніми потребами в системі освіти надається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням їхніх потреб, визначених в індивідуальній програмі розвитку особи з особливими освітніми потребами.
3. Індивідуальна програма розвитку особи з особливими освітніми потребами - це документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами, визначає перелік необхідних психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових та інших послуг і засобів для розвитку дитини, який розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків чи інших законних представників дитини";
6) частину сьому статті 36 викласти в такій редакції:
"7. Для здобуття загальної середньої освіти створюються вечірні (змінні) школи, інклюзивні та/або спеціальні класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами, а також класи, групи з очною, заочною, дистанційною формами навчання при загальноосвітніх школах.
Загальноосвітні навчальні заклади на підставі письмового звернення особи з особливими освітніми потребами, її батьків чи законних представників створюють інклюзивні та/або спеціальні класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами";
7) статтю 40 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. Професійна підготовка або перепідготовка осіб з особливими освітніми потребами у професійно-технічних навчальних закладах здійснюється за рахунок бюджетних коштів у межах обсягу державного замовлення з урахуванням медичних показань і протипоказань для подальшої трудової діяльності таких осіб. Вибір форм і методів професійної підготовки проводиться згідно з висновками спеціалістів медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичних закладів";
8) у частині третій статті 42:
абзац перший після слова "заочна" доповнити словом "дистанційна";
в абзаці другому слово "умови" замінити словами "рівні умови";
9) частину другу статті 48 після слова "заочною" доповнити словом "дистанційною";
10) у статтю 61 включити частину третю такого змісту:
"3. Фінансування у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку додаткових корекційно-розвиткових занять (послуг) та придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку, визначених індивідуальною програмою розвитку особи з особливими освітніми потребами, здійснюється за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, коштів місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством".
2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Президент України                            П.ПОРОШЕНКО
м. Київ
23 травня 2017 року
№ 2053-VIII

 

Інклюзивна освіта – вимога часу

Інклюзія: як розшифрувати?

   Інклюзія (від Inclusion – включення) – процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціальному житті. Це політика й процес, що дає можливість всім дітям брати участь у всіх програмах.

  Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього закладу.

   Одним із головних завдань інклюзії є відгук на широкий спектр освітніх потреб в шкільному середовищі та поза його межами.

Інклюзія розглядається як процес визнання і реагування на різноманітність потреб всіх тих, хто навчається. Вона припускає їх активну участь в процесі отримання знань, в культурному і суспільному житті. Інклюзія приводить до зменшення сегрегації в системі освіти. Вона вимагає змін і модифікацій змісту, підходів, структури і стратегії освіти з урахуванням потреб усіх дітей, керуючись переконаністю, що системи загальної освіти зобов'язані навчати усіх дітей.

   Інклюзія особливо підкреслює надання можливостей для рівної участі дітей з інвалідністю (фізичною, соціальною і емоційною) в загальній системі здобування освіти, для індивідуального вибору і отримання спеціальних послуг і пристосувань для тих, кому це необхідно.

При визначенні інклюзії важливо відзначити наступні моменти.

Мається на увазі:

  • заохочення відмінностей;
  • користь для тих, хто навчається, а не тільки для тих, хто піддається виключенню;
  • відсутність в школі дітей, які можуть відчувати себе виключеними;
  • надання рівного доступу до освіти або створення спеціальних умов для певних категорій дітей без їх виключення.

Не мається на увазі:

  • реформа тільки спеціальної освіти, але реформа як формальної, так і неформальної освіти;
  • реагування тільки на відмінності, але також підвищення якості освіти для тих, хто навчається;
  • спеціальні школи, але можлива додаткова підтримка для учнів у загальній системі освіти;
  • задоволення потреб тільки дітей з інвалідністю;
  • задоволення потреб однієї дитини за рахунок іншого.

Інклюзивна освіта включає:

  • визнання рівної цінності для суспільства всіх учнів і педагогічних працівників;
  • підвищення ступеня участі учнів у навчальному процесі та позашкільних заходах й одночасне зменшення рівня ізольованості частини учнів;
  • зміни в політиці навчального закладу, практиці та шкільній культурі з метою приведення їх у відповідність з різноманітними потребами учнів, які навчаються в даному навчальному закладі;
  • Подолання бар’єрів на шляху отримання якісної освіти та соціалізації всіх учнів, а не тільки учнів з інвалідністю та учнів з особливими освітніми потребами;
  • аналіз і вивчення спроб подолання бар’єрів і покращення доступності навчальних закладів для окремих категорій учнів. Проведення реформ і змін, спрямованих на користь усіх учнів;
  • переконання, що відмінності між учнями – це ресурс, що сприяє педагогічному процесу, а не перешкоди, які необхідно долати;
  • визнання прав дітей на отримання освіти в загальноосвітніх навчальних закладах, що розташовані за місцем проживання;
  • покращення ситуації у школах у цілому як для учнів, так і для педагогів.
  • визнання ролі шкіл не тільки в підвищенні академічних показників учнів, а й у розвитку місцевих громад;
  • розвиток партнерських відносин між школами і місцевими громадами;
  • визнання того, що інклюзія в освіті – це один з аспектів інклюзії в суспільстві.

Ключові елементи інклюзивної освіти   

   При визначенні сутності інклюзії, важливо звернути увагу на чотири елементи, які ілюструють її характерні особливості.

  • Інклюзія - це процес. Вона повинна розглядатися як постійний нескінченний пошук якнайкращих способів реагування на людську різноманітність. Це - навчання тому, як жити, приймаючи всі відмінності, і вчитися виходячи з цього. У такій ситуації відмінності бачаться позитивніше - як стимули, сприяючі отриманню знань.
  • Інклюзія пов’язана з визначенням і подоланням бар’єрів. Тому вона включає накопичення, класифікацію й аналіз інформації з різних джерел з метою планування поліпшень в політиці й практиці.
  • Інклюзія - це присутність, участь і досягнення всіх учнів. Присутність в даному випадку означає те, «де діти навчаються і як часто вони відвідують школу»; під участю мається на увазі рівність в отриманні досвіду в стінах школи, а отже, кожен з учнів повинен приймати думки інших; і досягнення - це результат навчання за всією програмою, а зовсім не результати тестів або іспитів.
  • Інклюзія акцентує увагу на тих групах учнів, які більше схильні до виключення або маргіналізації або незасвоєння знань. Це має на увазі відповідальність проведення моніторингу тих груп, які статистично знаходяться в зоні більшого ризику, а також при необхідності зробити кроки до забезпечення їх присутності, участі й досягнень в системі освіти.

   В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію дітей, яка забезпечує однакове ставлення до всіх людей, але створює спеціальні умови для дітей з особливими потребами.

 Основні принципи та цінності інклюзивної освіти

Інклюзивна освіта – цінності:

  • це визнання того, що всі діти можуть навчатися;
  • це робота зі всіма дітьми, незалежно від їх віку, національності, мови, походження, особливостей розвитку;
  • це вдосконалення освітніх структур, систем і методик для забезпечення потреб всіх дітей;
  • це частина великої стратегії по створенню інклюзивного суспільства;
  • це динамічний процес, який знаходиться постійно в розвитку.

Інклюзивна освіта базується на таких принципах

  • цінність людини не залежить від її здібностей і досягнень;
  • кожна людина здатна відчувати і думати;
  • кожна людина має право на спілкування і на те, щоб бути почутою;
  • адаптація системи до потреб дитини, а не навпаки;
  • справжня освіта може здійснюватися тільки в контексті реальних взаємостосунків;
  • всі люди потребують підтримки і дружби ровесників;
  • задоволення індивідуальних освітніх потреб кожної дитини;
  • визнання спроможності до навчання кожної дитини та, відповідно, необхідність створення суспільством відповідних для цього умов;
  • залучення батьків до навчального процесу дітей як рівноправних партнерів та перших вчителів своїх дітей;
  • командний підхід у навчанні та вихованні дітей, що передбачає залучення педагогів, батьків та спеціалістів;
  • складність завдань повинна відповідати здібностям дитини;
  • рівний доступ до навчання у загальноосвітніх закладах та отримання якісної освіти кожною дитиною;
  • подолання потенційних бар'єрів в навчанні.

Інклюзивна освіта є підходом, який допомагає адаптувати освітню програму та навчальне середовище до потреб учнів, які відрізняються своїми навчальними можливостями.

Інтеграція vs. інклюзія

Інтеграція - зусилля, спрямовані на введення дітей з особливими освітніми потребами у регулярний освітній простір. Ми пристосовуємо учня до вимог школи.

Інклюзія передбачає пристосування шкіл та їх загальної освітньої філософії та політики до потреб усіх учнів – як обдарованих дітей, так і тих, котрі мають особливі потреби. Інклюзія потребує змін на всіх рівнях освіти, оскільки це – особлива система навчання, яка охоплює весь різноманітний контингент учнів та диференціює освітній процес, відповідаючи на потреби учнів усіх груп та категорій.

Інклюзію в освіті можна розглядати як один із багатьох аспектів інклюзії в суспільстві в цілому.

Переваги інклюзивної освіти:

Для дітей з особливими потребами:

  • завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується когнітивний, моторний, мовний, соціальний та емоційний розвиток дітей;
  • ровесники відіграють роль моделей для дітей з особливими освітніми потребами;
  • оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально;
  • навчання проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дітей;
  • у дітей є можливості для налагодження дружніх стосунків зі здоровими ровесниками й участі у громадському житті.

Для інших дітей:

  • діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей;
  • діти вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них;
  • діти вчаться співробітництву;
  • діти вчаться поводитися нестандартно, бути винахідливими, а також співчувати іншим.

Для педагогів та фахівців:

  • вчителі інклюзивних класів краще розуміють індивідуальні особливості учнів;
  • вчителі оволодівають різноманітними педагогічними методиками, що дає їм змогу ефективно сприяти розвиткові дітей з урахуванням їхньої індивідуальності;
  • спеціалісти (медики, педагоги спеціального профілю, інші фахівці) починають сприймати дітей більш цілісно, а також вчаться дивитися на життєві ситуації очима дітей.

ПОРАДИ Й РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИХОВАТЕЛЮ, У ГРУПІ ЯКОГО НАВЧАЄТЬСЯ ДИТИНА З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ


- Навчитися толерантно ставитися до особливих дітей, але в ніякому разі не акцентувати увагу на дитині;
- Сприяти тому, щоб кожна дитина відчувала себе прийнятою;
- Сприяти створенню у дитячому колективі атмосфери доброзичливості, справедливості й терпимості;
- Надавати індивідуальну підтримку, але при цьому не відокремлювати дітей з особливими потребами від основної групи дітей;
- Намагатися наблизити навчальні завдання до потреб і можливостей такої дитини;
- Співпрацювати з іншими педагогами (логопедом, психологом, лікарями) та батьками в одній мультидисциплінарній команді.

Програми і посібники для роботи з дітьми, що мають особливі освітні потреби:

1. Корекційна робота з розвитку мовлення дітей середнього дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення. Навчально - методичний посібник. Автор Трофименко Л.І.. Наказ МОН України від 29.04.2016 №479
2. Логопедичний практикум: подолання фонетико - фонематичного недорозвитку мовлення у дошкільників. Навчально - методичний посібник. Автор Рібцун Ю.В.. Лист ІМЗО від 21.12.2017 №21.1/12-Г-837.
3. Організаційно - методичний супровід дитини з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного ДНЗ. Методичний посібник. Коваль Л.В., Луценко І.В., Компанець Н.М.. Лист ІМЗО від 18.05.2018 №22.1/12-Г-266.
4. Фізичне виховання і основи здоров'я. Програма розвитку дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю. Методичні рекомендації. Се5рія "Світ навколо мене". Гладченко І.В.. Лист МОН від 05.05.2015 №1/11-6383.
5. Довкілля і розвиток мовлення. Програма розвитку дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю. Методичні рекомендації. Серія "Світ навколо мене". Мякушко О.І., Міненко А.В.. Лист МОН від 05.05.2015 №1/11-6383.

 

 

 

 

 

 

 

 

Логін: *

Пароль: *