Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти
1. Загальні положення
1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в закладі дошкільної освіти (ясла-садок) №5 "Вишенька" розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VІІІ, Закону України «Про дошкільну освіту» в новій редакції від 06.09.2018, Базового компоненту дошкільної освіти, Статуту закладу.
1.2. Основні поняття, що застосовуються та їх визначення (згідно із Законом України «Про дошкільну освіту»)
- дошкільна освіта, яка відповідає нульовому рівню Національної рамки кваліфікацій;
- метою дошкільної освіти є забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок;
- освітня діяльність - діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті;
- якість освіти - відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти;
- якість освітньої діяльності - рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством.
1.3. Основними документами, які визначають критерії якості дошкільної освіти, є Державний стандарт дошкільної освіти – Базовий компонент дошкільної освіти, освітня програма розвитку дитини від 2 до 7 років «Дитина», що розкриває зміст його реалізації в кожному віковому періоді розвитку дошкільника, парціальні програми для реалізації змісту варіативної складової Базового компонента.
1.4. Заклад працює у взаємодії з усіма зацікавленими суб’єктами, до яких відносяться:
- здобувачі освіти та їх батьки;
- педагогічний персонал закладу дошкільної освіти;
- Управління освіти молоді та спорту Хмільницької міської ради;
- громадськість.
1.5. Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:
- відповідність досягнень здобувачів освіти державним вимогам до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6 (7) років, сумарного кінцевого показника набутих дитиною компетенцій перед її вступом до школи.
- відповідність узагальнених показників результату освітньої роботи (сформованість певного виду компетенцій) змісту освітніх ліній, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти.
- ефективність реалізації складової змісту дошкільної освіти відповідно до індивідуальних інтересів і потреб дітей, запитів і побажань батьків, наявних умов розвитку дошкільників.
- якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників.
- показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу.
1.6. Компоненти ВСЗЯО:
- стратегія (політика);
- організаційно-функціональна структура;
- процедури внутрішньої системи оцінювання якості освіти та освітньої діяльності;
- умови якісної організації освітніх і управлінських процесів у закладі дошкільної освіти (освітнє середовище);
- механізми оцінювання розвитку компетентності здобувачів освіти;
- механізми оцінювання професійної діяльності (компетентності) педагогічних працівників;
- системи та процеси управління закладом дошкільної освіти, зокрема інформаційні;
- забезпечення академічної доброчесності.
1.7. У закладі дошкільної освіти використовуються Орієнтовні критерії та індикатори для самооцінювання освітніх та управлінських процесів ЗДО (далі – ОКІ), визначеними МР-ДСЯО, які є додатком 1 до цього Положення. Відповідальним за проведення самооцінювання освітніх і управлінських процесів є керівник ЗДО.
1.8. Методами збору інформації є: опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв’ю, фокус-групове дослідження); спостереження (за освітнім середовищем, організацією життєдіяльності, проведенням навчальних занять); вивчення документації ЗДО.
1.9. Самооцінювання якості освітніх та управлінських процесів відбувається з використанням рівнів: перший (високий), другий (достатній), третій (вимагає покращення), четвертий (низький).
2. Стратегія
2.1. Мета внутрішньої системи якості освіти закладу складається в об'єднанні й інтеграції організаційних, методичних, кадрових зусиль і ресурсів ЗДО з урахуванням різноманітних факторів та умов для досягнення високої якості освітнього процесу та його результатів, що відповідають кращим зразкам і відповідним стандартам.
2.2.Основні завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти передбачають розробку та дотримання в закладі вимог до визначення якісних результатів із наступних напрямків:
-- збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини;
- формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, набуття нею соціального досвіду;
- виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти, забезпечення соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту.
2.3. Систему забезпечення якості дошкільної освіти (систему внутрішнього забезпечення якості) дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №5 "Вишенька" розроблено згідно з принципами:
- відповідності Базовому компоненту дошкільної освіти;
- автономії закладу дошкільної освіти, який несе відповідальність за забезпечення якості освітньої діяльності та якості дошкільної освіти;
- системного підходу, який передбачає управління якістю на всіх стадіях освітнього процесу;
- здійснення моніторингу якості дошкільної освіти;
- залучення всіх учасників освітнього діяльності до процесу забезпечення якості.
Стратегія (політика) забезпечення якості освіти орієнтована на:
- Партнерство у розвитку, навчанні та вихованні дітей, а також професійній взаємодії;
- Недискримінацію, запобігання та протидію булінгу (цькуванню);
- Прозорість та інформаційну відкритість діяльності ЗДО;
- Сприяння безперервному професійному зростанню педагогічних працівників;
- Справедливе та об’єктивне оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників;
- Створення сприятливих умов для формування особистісної зрілості дитини, її базових якостей;
- Забезпечення академічної свободи педагогічних працівників.
Метою стратегії (політики) забезпечення якості освіти є:
– гарантування якості дошкільної освіти;
– формування довіри суспільства до закладу дошкільної освіти.
3. Організаційна структура ВСЗЯО
3.1. Повноваження адміністрації:
• формує блок локальних документів, що регулюють функціонування закладу і додатків до них, представляє їх на засіданні педагогічної ради, після схвалення педагогічною радою завідувач затверджує і контролює їх виконання:
• готує пропозиції, спрямовані на вдосконалення ВСЗЯО у закладі, бере участь у заходах щодо змісту пропозицій;
• організовує проведення у закладі дошкільної освіти контрольно-оцінних процедур;
• забезпечує умови для підготовки педагогів закладу і громадських експертів до здійснення контрольно- оцінних процедур;
• організовує та здійснює систему моніторингу якості освіти: збір, обробку, зберігання та надання інформації про стан і динаміку розвитку;
• формує інформаційно-аналітичні матеріали за результатами оцінки якості освіти та надає інформацію про якість освіти на різні рівні системи управління;
• ухвалює управлінські рішення щодо розвитку' якості освіти на основі аналізу резу льтатів, отриманих в процесі реалізації ВСЗЯО.
3.2. Повноваження педагогічної ради:
- схвалює освітню програму закладу, оцінює результативність її виконання та виконання Базового компонента дошкільної освіти,
хід якісного виконання програм розвитку, виховання і навчання дітей у кожній віковій групі
- формує систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, зокрема систему та механізми забезпечення академічної доброчесності
- розглядає питання вдосконалення організації освітнього процесу у закладі визначає план роботи закладу та педагогічне навантаження педагогічних працівників
- затверджує заходи щодо зміцнення здоров’я дітей
- обговорює питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи
- затверджує щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників
- заслуховує звіти педагогічних працівників, які проходять атестацію
Розглядає питання:
– впровадження в освітній процес найкращого педагогічного досвіду та інновацій:
– участі в дослідницькій, експериментальній, інноваційній діяльності у співпраці з іншими закладами освіти, науковими установами, фізичними та юридичними особами, які сприяють розвитку освіти;
- визначає шляхи співпраці закладу дошкільної освіти з сім’єю;
- ухвалює рішення щодо відзначення, морального та матеріального заохочення вихованців, працівників закладу та інших учасників освітнього процесу;
- розглядає питання щодо відповідальності працівників закладу та інших учасників освітнього процесу за невиконання ними своїх обов’язків має право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу та проведення громадської акредитації закладу;
- розглядає інші питання, віднесені законом або установчими документами закладу до її повноважень.
Рішення педагогічної ради закладу дошкільної освіти вводяться в дію рішеннями керівника закладу.
4. Характеристика чинної внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі дошкільної освіти (ясла - садок) №5 «Вишенька». Зміст внутрішньої системи якості освіти формується та реалізується закладом дошкільної освіти за напрямами: «Педагогічна діяльність», «Здобувачі освіти. Результати формування компетентностей», «Управління закладом освіти», «Формування іміджу сучасного закладу освіти».
4.1.. У напрямі «Педагогічна діяльність»:
Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників у закладі дошкільної освіти (ясла - садок) №5 «Вишенька» є:
- стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;
- освітній рівень педагогічних працівників;
- результати атестації;
- систематичність підвищення кваліфікації;
- наявність педагогічних звань, почесних нагород;
- наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;
результати освітньої діяльності;
- оптимальність розподілу педагогічного навантаження;
- показник плинності кадрів.
З метою вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту". Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 120 годин. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами:
- довгострокове підвищення кваліфікації: курси;
- короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари практикуми, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо.
Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу. Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація. Атестація педагогічних працівників є обов'язковою і здійснюється один раз на п'ять років відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників.
4.2. «Здобувачі освіти. Результати формування компетентностей». Результати освітньої діяльності педагогів закладу з формування у дітей компетентностей будуть визначатись шляхом проведення моніторингових досліджень.
Педагогічні працівники закладу дошкільної освіти, здійснюючи моніторингові дослідження, використовують підготовлений інструментарій: анкетування (опитування) батьків, діагностичні карти, міні-заняття з окремими дітьми, спостереження за дітьми, бесіди з вихованцями, контрольні та підсумкові заняття, вивчення продуктів праці дошкільнят (малювання, ліплення, аплікації, конструювання, художньої праці), дидактичні ігри та вправи тощо.
Результати моніторингу узагальнюються вихователями за освітніми лініями Базового компоненту дошкільної освіти у вигляді аналітичних таблиць, діаграм показників (критеріїв) перерахованих умінь здобувачів освіти за всіма показниками.
Показниками ефективності освітнього процесу, якості надання освітніх послуг можуть бути:
- % здобувачів освіти, які мають достатній і високий рівень компетентності;
- позитивна динаміка розвитку дітей, засвоєння дітьми вимог комплексної програми;
- відповідність узагальнених показників результату освітньої роботи (сформованість певного виду компетенцій) змісту освітніх ліній, визначених інваріантною складовою Базового компонента дошкільної освіти;
- відповідність досягнень здобувачів освіти державним вимогам до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6 (7) років, сумарного кінцевого показника набутих дитиною компетенцій перед її вступом до школи.
Результати моніторингу узагальнюються у вигляді діаграм, таблиць, тексту та відображають якісні показники організації освітнього процесу у закладі дошкільної освіти. Педагогічні працівники закладу дошкільної освіти, здійснюючи моніторингові дослідження, використовують підготовлений інструментарій: анкетування (опитування) батьків, діагностичні карти, міні-заняття з окремими дітьми, спостереження за дітьми, бесіди з вихованцями, контрольні та підсумкові заняття, вивчення продуктів праці дошкільнят (малювання, ліплення, аплікації, конструювання, художньої праці), дидактичні ігри та вправи тощо.
4.3. Напрям «Управління закладом освіти»
Критерії ефективності управлінської діяльності щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:
- наявність нормативних документів, де закріплені вимоги за якістю освітнього процесу (модель випускника, програма розвитку і т.д.);
- оптимальність та дієвість управлінських рішень;
- керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність підрозділу або посадової особи, які відповідають за управління якістю освітнього процесу); - формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової, використання альтернативних програм) ;
- підвищення показника відповідності засвоєних і набутих здобувачами освіти компетентностей згідно вимог Базового компонента дошкільної освіти;
- наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.
5. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів дошкільної освіти
Оцінювання професійної діяльності педагогів відбуваються під час атестаційного та міжатестаційного періоду.
Оцінювання професійної діяльності педагогів під час атестаційного періоду.
Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація. Атестація педагогічних працівників є обов’язковою і здійснюється один раз на п’ять років відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників.
Атестаційний період визначається навчальним роком, в який передбачена атестація педагогічного працівника. У цей період відповідно до індивідуального плану підготовки та проходження атестації здійснюється система заходів, спрямованих на комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників, яке передбачає розгляд матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивного оцінювання є комплексний аналіз освітнього процесу, організованого педагогом, який атестується, вивчення думки батьків та колег тощо.
Характеристика діяльності педагога відповідної кваліфікації визначається відповідно до Порядку підвищення кваліфікації.
Педагог, який атестується, здійснює самоаналіз професійної діяльності за критеріями, визначеними з урахуванням критерій та індикаторів додатку 1 до Положення:
● особливості планування освітнього процесу (форми, види, зміст, ступінь самостійності);
● створення динамічного предметно-просторового розвивального середовища, спрямованого на розвиток компетентностей дітей;
● застосування сучасних технологій та методик в освітньому процесі, спрямованих на оволодіння дітьми компетентностями та наскрізними уміннями;
● створення та використання власних освітніх ресурсів;
● забезпечення умов емоційного благополуччя та комфортного перебування дітей у групі;
● створення соціальних ситуацій розвитку дитини (активізація спілкування дитини з дорослими та однолітками, розвиток мовленнєвих та комунікативних навичок);
● результативність організації освітнього процесу (динаміка розвитку базових якостей дітей);
● забезпечення власного професійного розвитку та підвищення кваліфікації (у тому числі участь у методичній роботі закладу);
● партнерська взаємодія з педагогічними працівниками
● співпраця з батьками та сприяння до зворотнього зв’язку (рівень та форми залучення в освітній процес).
Діагностичний матеріал оцінювання індивідуального розвитку професійної компетентності педагога — процеси, параметри, критерії, інструменти та методи — затверджує педагогічна рада строком на п’ять років, зберігається у методичному кабінеті.
Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційний період.
Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційний період відбувається відповідно до Плану роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період у процесі тематичного, підсумкового, оперативного контролю.
Критерії та методи оцінювання професійної діяльності педагогів під час тематичного контролю розробляються у партнерській взаємодії з педагогами закладу з урахуванням обсягу та змісту теми вивчення. Матеріали зберігаються у методичному кабінеті.
Під час підсумкового контролю за результатами діяльності закладу за навчальний рік здійснюється анкетування педагогів з метою визначення їхніх професійних потреб, прогнозування методичної роботи, що дає змогу розробити індивідуальний проєктний план розвитку професійної компетентності для кожного педагога та окреслити пріоритети діяльності закладу на наступний навчальний рік.
Методика формування індивідуального проєктного плану розвитку професійної компетентності педагога як форма самоаналізу здійснюється відповідно до методичних рекомендацій (розроблених у закладі чи запропонованих у фахових джерелах), за потребою затверджує педагогічна рада.
Анкети педагогів для прогнозування методичної роботи та узагальнені матеріали індивідуальних проєктних планів розвитку педагогів зберігаються у методичному кабінеті.
Результатом оцінювання професійної компетентності педагога в атестаційний період є підсумки атестації відповідно до Порядку підвищення кваліфікації. Результатом оцінювання у міжатестаційний період є – визначення динаміки розвитку професійної компетентності педагога, побудова індивідуального проєктного плану розвитку професійної компетентності педагога на навчальний рік, в якому передбачена цілеспрямована методична допомога.
Документи, які засвідчують проведення процедур оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників:
● План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період;
● Індивідуальний план підготовки та проходження атестації;
● протоколи засідань педагогічної ради, атестаційної комісії;
● накази керівника.
З метою вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України № 800 від 21.08.2019 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» та листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-683 від 04.11.2019 «Щодо підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників».
Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада.
Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 120 годин.
Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти
Процедура та правила оцінювання управлінської діяльності керівного складу закладу освіти визначені Типовим положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН України від 06.10.2010 року №930 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту №1473 від 20.12.11, наказом МОН від 08.08.2013року №1135.
У закладі дошкільної освіти сформовано стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності
- Програма розвитку закладу дошкільної освіти відповідає особливостям і умовам його діяльності (тип закладу, мова навчання, формування контингенту здобувачів дошкільної освіти, обсяг та джерела фінансування)
У закладі дошкільної освіти здійснюється планування роботи та відстежується результативність його діяльності
- План роботи закладу дошкільної освіти реалізує стратегію його розвитку та актуальні завдання, висвітлює всі напрямки діяльності
- Працівники закладу дошкільної освіти та батьки здобувачів дошкільної освіти залучаються до розроблення плану роботи закладу освіти
У закладі дошкільної освіти сформована й функціонує внутрішня система забезпечення якості освіти
- У закладі дошкільної освіти здійснюється систематичний аналіз функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти
Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу в ЗДО реалізується через процедури добору педагогічних кадрів, ініціювання перед засновником ЗДО питань щодо розвитку матеріально-технічної, навчально-методичної бази, використання інформаційних ресурсів.
Ефективність кадрової політики:
– укомплектованість кадрами, освітній рівень педагогів; рівень кваліфікації (динаміка зростання числа працівників, які пройшли курси підвищення кваліфікації); динаміка зростання професійної компетентності, категорійності;
– створення умов для постійного підвищення кваліфікації, впровадження педагогічними працівниками інновацій в освітній процес, залучення до участі педагогів у експериментальній діяльності;
– обговорення питань підвищення кваліфікації педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності;
– координування діяльності та взаємин педагогів щодо прийняття та реалізації рішень, делегування окремих функцій управління;
– формування та розвиток корпоративної культури, відображення у нормативних документах (Правила внутрішнього розпорядку, Колективному договорі).
Для якісної організації освітнього процесу у закладі дошкільної освіти забезпечуватимуться необхідні умови: матеріально-технічні, навчально-методичні; психолого-педагогічні, медико-соціальні та інклюзивної освіти.
Матеріально-технічні умови. Відповідність будівлі, приміщень та території вимогам щодо безпечності, доступності, комфортності та оснащеності; дотримання вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.
Навчально-методичні умови. Створення освітнього простору групових приміщень та інших основних приміщень, яке забезпечує реалізацію завдань освітньої програми та мотивує здобувачів дошкільної освіти до оволодіння різними видами компетентності; є безпечним, доступним, комфортним.
Психолого-педагогічні умови. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації; в якому спрямована робота з надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу та організації ефективної співпраці з працівниками з питань підтримки психологічного комфорту у закладі та забезпечення емоційного благополуччя здобувачів дошкільної освіти.
Медико-соціальні умови. Забезпечення ефективного механізму медичного обслуговування здобувачів дошкільної освіти; організації системи роботи з фізичного розвитку та зміцнення здоров’я здобувачів дошкільної освіти; якісного харчування здобувачів дошкільної освіти.
Умови інклюзивної освіти. Створення освітнього середовища, в якому реалізуються права дітей з особливими освітніми потребами на освіту, їх соціальна адаптація та підготовка до отримання наступного рівня освіти.
Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти сприяє обгрунтованому прийняттю рішень та оптимізує управлінські процеси. До відповідних процедур належать:
– створення бази даних про вихованців та працівників закладу;
– використання системи електронного документообігу в ЗДО;
– використання електронних інформаційно-комунікаційних ресурсів (електронна пошта закладу, сайт ЗДО, сторінка Facebook, блог ЗДО) .
Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється. Показники ефективності реалізації: відповідність вимогам Закону України «Про освіту» щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти.
Створення інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування (у разі потреби)
Для створення в ЗДО інклюзивного освітнього середовища заклад взаємодіє:
- з родинами дітей з ООП,
- фахівцями комунального закладу «Інклюзивно-ресурсного центру", залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти.
Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:
– Рівність і доступність використання. Надання однакових засобів для всіх користувачів: для уникнення відособлення окремих груп населення.
– Гнучкість використання. Забезпечення наявності широкого переліку індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів.
– Просте та зручне використання. Забезпечення простоти та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача.
– Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних та фізичних можливостей користувачів. Сприяння ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувача.
– Припустимість помилок. Зведення до мінімуму можливостей виникнення ризиків і шкідливих випадків або ненавмисних дій користувачів.
– Низький рівень фізичних зусиль. Розрахунок на затрату незначних фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності.
– Наявність необхідного розміру і простору. Наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача.
5.. Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:
1) Самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти.
2) Моніторинг якості дошкільної освіти.
5.1. Моніторинг в закладі дошкільної освіти здійснюють:
- директор закладу дошкільної освіти;
- вихователь-методист;
- органи, що здійснюють управління у сфері освіти;
- органи самоврядування, які створюються педагогічними працівниками та батьками.
5.2. Форми висвітлення результатів контролю і моніторингу:
- аналітична довідка на засіданні педагогічної ради;
- звіт керівника на загальних зборах колективу;
- аналіз підсумків діяльності дошкільного навчального закладу за навчальний рік.
5.3. Методи збору інформації, інструменти та джерела отримання інформації
- Опитування
- Вивчення документації
- Моніторинг
- Аналіз даних та показників, які впливають на освітню діяльність
5.4. Критерії моніторингу:
- об’єктивність;
- систематичність;
- відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;
- надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
- гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).
5.5 Очікувані результати:
- отримання результатів стану освітнього процесу в закладі дошкільної освіти;
- покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.
5.77 Підсумки моніторингу:
- підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;
- за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;
- дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об'єднань педагогів, нарадах при директору, засіданнях педагогічної ради.
6. Умови якісної організації освітнього процесу
Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально - методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування.
Навчальна програма, за якою здійснюється освітній процес здобувачів дошкільної освіти «Дитина» від 2 до 7 років, забезпечує можливість набуття компетентностей згідно вимог Базового компонента дошкільної освіти за освітніми лініями: «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природному довкіллі», «Дитина у світі культури», «Гра дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Мовлення дитини».
Освітній процес здійснюється у групових приміщеннях, музичній та спортивній залі.
Заклад забезпечено методичними матеріалами щодо забезпечення високого рівня роботи з досягнення якості освітнього процесу.
У закладі функціонує методичний кабінет, у якому зібрані методична література, періодичні фахові видання.
Заклад дошкільної освіти має доступ до баз даних у режимі on- line шляхом використання програми «Курс: Дошкілля», електронна адреса sadik-5@ukr.net.
Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища: - для забезпечення доступності приміщень для дітей з особливими освітніми потребами обладнано пандус (забезпечено безперешкодний доступ до будівлі на центральному вході обладнано пандус). Перебувають на інклюзивному навчанні діти, яких направляє «Інклюзивно – ресурсний центр» Хмільницької міської ради.
7. Система та процеси управління закладом дошкільної освіти ( зокрема інформаційні)
У закладі дошкільної освіти здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю.
Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти сприяють електронна система збирання й аналізу інформації. У закладі встановлена програма «КУРС: Дошкілля».
При оцінці якості освітнього процесу використовуються комп'ютерні технології для обробки досягнень .
Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео -, аудіо - і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.
Для забезпечення більш широких і різноманітних зв'язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до джерел інформації закладу дошкільної освіти підключено до швидкісного Інтернету. Є зона Wі-Fі підключення, якою охоплено весь заклад.
Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля закладу функціонує офіційний сайт закладу
http://dytsadok.org.ua/dytyachyj-sadok/26244892/
8. Система й механізми забезпечення академічної доброчесності
- Заклад дошкільної освіти планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі.
- Правила поведінки учасників освітнього процесу в закладі освіти забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини.
- Керівник та заступники керівника закладу освіти, педагогічні працівники протидіють булінгу (цькуванню), іншому насильству,
дотримуються порядку реагування на їх прояви.
Для забезпечення академічної доброчесності в закладі працівники зобов’язані дотримуватися наступних принципів:
- демократизм;
- законність;
-верховенство права
- соціальна справедливість;
- пріоритет прав і свобод людини і громадянина;
- рівноправність;
- гарантування прав і свобод;
- професіоналізм та компетентність;
- партнерство і взаємодопомога;
- повага та взаємна довіра;
- відкритість і прозорість;
- відповідальність за порушення академічної доброчесності.
САМООЦІНЮВАННЯ ОСВІТНІХ І УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОЦЕСІВ ЗАКЛАДУ ТА ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
1. Самооцінювання якості освітньої діяльності закладу дошкільної освіти (ясла - садок) №5 "Вишенька" передбачає вивчення та оцінювання освітніх та управлінських процесів закладу, тобто встановлення рівня їх якості, та ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
2. Метою самооцінювання є визначення рівня якості освітньої діяльності закладу та якості освіти та планування шляхів її вдосконалення.
3. Механізм проведення самооцінювання освітніх та управлінських процесів закладу розроблено на основі положень «Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти», затверджених наказом МОН України № 01-11/71 від 30.11.2020 року.
4. Самооцінювання освітніх та управлінських процесів закладу здійснюється за чотирма напрямами / чотирнадцятьма вимогами:
- освітнє середовище закладу дошкільної освіти:
- створення комфортних, безпечних, доступних та нешкідливих умов розвитку, виховання, навчання дітей та праці;
- створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації;
- формування інклюзивного, безпечного, розвивального, мотивуючого освітнього простору
2. здобувачі дошкільної освіти.
- забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду
- дотримання вимог Базового компонента дошкільної освіти;
- організація життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти у закладі;
- фахова діяльність педагогічних працівників закладу дошкільної освіти:
- ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності та якість організації освітнього;
- постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників;
- налагодження співпраці з батьками чи іншими законними представниками (далі – батьки), працівниками закладу дошкільної освіти;
- методичне забезпечення закладу дошкільної освіти;
- ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності та якість організації освітнього;
- управлінські процеси закладу дошкільної освіти:
- наявність програми розвитку закладу та системи річного планування діяльності закладу дошкільної освіти, моніторингу виконання поставлених цілей і завдань;
- формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм;
- ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників;
- організація діяльності закладу дошкільної освіти на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу дошкільної освіти з місцевою громадою;
- наявність програми розвитку закладу та системи річного планування діяльності закладу дошкільної освіти, моніторингу виконання поставлених цілей і завдань;
– формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.
5. Для оцінювання виконання (вимірювання) вимог/правил слугують:
- критерії (підстави для оцінювання);
- індикатори (показники, що відображають стан об’єктів спостереження, їх якісні або кількісні характеристики);
- методи збору відповідної інформації, яка підлягає аналізу та оцінюванню.
- індикатори (показники, що відображають стан об’єктів спостереження, їх якісні або кількісні характеристики);
- Самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснюється відповідно до критеріїв та індикаторів, наведених у додатку 1 до Положення.
- Для проведення самооцінювання та визначення результатів самооцінювання використовуються таблиці:
- «Узагальнена таблиця критеріїв, індикаторів та інструментарію для оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти» (додаток 2 до Положення);
- «Орієнтовні рівні самооцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти» (додаток 3 до Положення).
- Під час проведення самооцінювання основними методами збору інформації є ( додаток 4 до Положення): опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв’ю, фокус-групове дослідження); спостереження (за освітнім середовищем, організацією життєдіяльності, проведенням навчальних занять); вивчення документації ЗДО.
- Самооцінювання освітніх та управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти проводиться щорічно згідно графіку протягом навчального року, або у інший період, визначений наказом.
- Самооцінювання освітніх та управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснюється відповідно до моделі-графіку:
| № пп | Навчальний рік | Напрям самооцінювання |
| 1 | 2023-2024 | Напрям "Освітнє середовище закладу дошкільної освіти" |
| 2 | 2024-2025 | Напрям «Здобувачі дошкільної освіти. Забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду» |
| 3 | 2025-2026 | Напрям «Фахова діяльність педагогічних працівників закладу дошкільної освіти" |
| 4 | 2026-2027 | Напрям «Управлінські процеси закладу дошкільної освіти» |
| 5 | 2027-2028 | Комплексне самооцінювання |
- Самооцінювання проводиться у такі етапи:
.1. Підготовка до проведення самооцінювання:
- оформлення документації для проведення самооцінювання (наказ, форми звітів);
- затвердження складу робочої групи з вивчення та оцінювання системи за 4 напрямами, до яких залучаються представники адміністрації закладу, педагогічні працівники, а також за потреби батьки;
- складання плану роботи робочої групи з проведення самооцінювання;
- визначення методів збору інформації.
- затвердження складу робочої групи з вивчення та оцінювання системи за 4 напрямами, до яких залучаються представники адміністрації закладу, педагогічні працівники, а також за потреби батьки;
.2. Діяльність робочої групи з проведення самооцінювання за напрямами, що передбачає збір та аналіз інформації, отриманої під час спостереження, опитування та вивчення документації.
3. Узагальнення результатів самооцінювання, визначення рівня якості освітньої діяльності закладу, складання висновку про результати самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу, заповнення звіту.
4. Результати самооцінювання фіксуються в таблиці «Узагальнена таблиця критеріїв, індикаторів та інструментарію для оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти» (додаток 2 до Положення).
Узагальнена інформація співставляється з вербальним шаблоном «Орієнтовні рівні самооцінювання закладу дошкільної освіти щодо дотримання вимоги/правила організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості» (додаток 3 до Положення).
Висновок про результати самооцінювання містить підсумкові результати самооцінювання якості освітньої діяльності закладу за окремими напрямами, визначеними у цьому Положенні, із зазначенням:
- досягнень закладу дошкільної освіти і потреб у вдосконаленні освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
- встановлених рівнів оцінювання якості освітньої діяльності закладу та ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
- Визначення шляхів вдосконалення освітньої діяльності закладу і вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
- Рівнями оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу є: перший (високий); другий (достатній); третій (вимагає покращення); четвертий (низький).
- Результати самооцінювання освітніх та управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти є складовою річного звіту керівника закладу дошкільної освіти.
- Результати самооцінювання освітньої діяльності закладу розглядаються на педагогічній раді та оприлюднюються на сайті закладу (у разі відсутності – вебсайті засновника) відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про освіту».
- Шляхи вдосконалення якості освітньої діяльності закладу визначаються в річному плані роботи закладу на поточний навчальний рік наскрізно/ як план вдосконалення.
- Інформація, отримана під час самооцінювання, може бути використана з метою:
- прийняття відповідних управлінських рішень для вдосконалення внутрішньої системи;
- визначення пріоритетних напрямів удосконалення освітніх і управлінських процесів ЗДО;
- аналізу тенденцій в освітній діяльності ЗДО і корегування його плану роботи на рік та/або стратегії розвитку закладу (у разі потреби);
- аналізу динаміки оцінювання освітньої діяльності ЗДО педагогічними працівниками, батьками (шляхом співставлення результатів опитування учасників освітнього процесу впродовж кількох років).
- Інформація, отримана під час самооцінювання, може бути результатом внутрішніх моніторингів освітніх і управлінських процесів ЗДО.
Внутрішній моніторинг проводиться для відстеження стану освітньої діяльності, якості надання освітніх послуг, ефективності управлінських процесів.
Механізм підготовки та проведення моніторингу визначається Порядком проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 16.01.2020 № 54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/34437.
Додаток 4
до Положення про внутрішню систему
забезпечення якості освіти в ЗДО (ясла - садок) №5 "Вишенька"
Методи збору інформації
Для проведення самооцінювання освітньої діяльності варто використовувати такі методи збору інформації:
- опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв’ю, фокус-групове дослідження);
- спостереження (за освітнім середовищем, організацією життєдіяльності, проведенням навчальних занять);
- вивчення документації ЗДО.
Вибір методу має забезпечити отримання релевантної інформації для всебічного вивчення та об’єктивного самооцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО.
Окремі методи збору інформації, наприклад опитування, можуть застосовуватися з використанням цифрових технологій.
Кожен із методів збору інформації має особливості щодо застосування та оброблення результатів.
Опитування може бути письмовим (анкетування) або усним (інтерв’ю).
Анкетування дозволяє отримати інформацію про ставлення учасників освітнього процесу до певних питань діяльності ЗДО. У ході анкетування можуть використовуватися анкети для працівників, медичних та педагогічних працівників, батьків.
Анкетування передбачає складання форми (бланка) анкети. У разі проведення анкетування онлайн доцільно використовувати цифрові ресурси, що дозволяють автоматизоване оброблення відповідей.
Анкети можуть бути закритого, відкритого, напівзакритого типу або комбінованими.
Використання анкети закритого типу полегшує обробку даних і узагальнення результатів, проте обмежують відповіді респондентів певними рамками.
Якщо мета дослідження полягає у тому, щоб отримати оцінку освітніх та управлінських процесів учасниками, зворотній зв’язок щодо ефективності певної політики, рекомендовано опитати якомога більше учасників освітнього процесу та використовувати анкети закритого типу.
Якщо мета дослідження полягає в більш глибокому аналізі ставлень, позицій та настроїв учасників освітнього процесу, узагальненні їхніх ідей або пропозицій, доцільно застосовувати відкриті анкети.
Комбіновані анкети дозволяють оптимально поєднати питання, що потребують кількісного та якісного аналізу, в одному опитувальнику.
Індивідуальне інтерв’ю дає можливість отримати конкретизовану інформацію про ставлення особи до проблеми та/або явища в закладі освіти.
Індивідуальне інтерв’ю може бути структурованим, неструктурованим та напівструктурованим.
Неструктуроване інтерв’ю може містити одне або кілька значних за змістом питань, які потребують розгорнутої відповіді (наприклад, «Розкажіть, будь ласка, що вам допомагає організувати роботу з дітьми на день?»). Такий тип інтерв’ю застосовується, якщо необхідно детально вивчити досвід кожного респондента з окремого питання. При цьому доцільно застосовувати протокольну фіксацію відповідей для детального аналізу одержаної інформації.
Структуроване інтерв’ю проводиться за заздалегідь підготовленим планом розмови, містить низку запитань, які передбачають чіткі відповіді (наприклад, «Які ви застосовуєте форми та методи роботи під час організації освітнього процесу?»). Такий підхід застосовується тоді, коли необхідно зібрати інформацію з різних питань у великої кількості респондентів. Фіксація відповідей може здійснюватися на бланках опитування або спеціально підготовлених формах.
Напівструктуроване інтерв’ю також передбачає наявність орієнтовного плану розмови, водночас він може бути модифікований залежно від відповідей респондента у ході інтерв’ю. Фіксація відповідей відбувається у способи, зазначені для структурованого та неструктурованого інтерв’ю.
Групове інтерв’ю (фокус-групове дослідження) передбачає проведення співбесіди на визначену тему з групою осіб (від 6 до 12). Учасники групи спілкуються між собою, а модератор спрямовує дискусію, щоб охопити заявлену тему та надати можливість висловитися всім учасникам. Фіксація результатів може здійснюватися організатором фокус-групи (зокрема, за допомогою технічних пристроїв) або третьою особою.
Загалом, інтерв’юер обов’язково повідомляє респондентів про фіксацію відповідей та спосіб, у який вона буде здійснюватися (незалежно від виду і типу інтерв’ю).
Спостереження в освітньому процесі може здійснюватись за станом освітнього середовища, проведенням спеціально організованих форм освітнього процесу, самостійної діяльності дітей тощо.
Спостереження за станом освітнього середовища дає можливість зафіксувати наявність чи відсутність необхідної для освітнього процесу матеріально-технічної бази, забезпечення інклюзивності середовища, дотримання санітарно-гігієнічних вимог, норм охорони праці та безпеки життєдіяльності, визначити дієвість плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, проаналізувати культуру взаємовідносин у закладі освіти тощо.
Окрім керівника ЗДО, вихователя-методиста та педагогів, відповідальних за проведення самооцінювання, до проведення спостереження за станом освітнього середовища доцільно залучати батьків і представників органів самоврядування ЗДО.
Спостереження за проведенням спеціально організованих форм освітнього процесу, самостійної діяльності дітей допомагає оцінити рівень педагогічної діяльності педагогів ЗДО, потреби в розвитку їхніх професійних компетентностей або надання їм підтримки. У ході такого спостереження важливо звернути увагу на:
- формування та розвиток ключових компетентностей у дітей;
- спрямованість форм освітнього процесу на формування у дітей базових цінностей: доброти, дружби, любові, відповідальності, відчуття краси;
- роботу дітей у різних видах діяльності (спілкування, ігрова, художньо-естетична та ін.);
- використання інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, обладнання, засобів навчання;
- комунікацію педагогічного працівника з дітьми;
- організацію роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (у разі їх наявності).
Вивчення документації ЗДО дає можливість отримати інформацію про його освітню діяльність, а також забезпечує умови для прийняття обґрунтованих управлінських рішень на основі аналізу задокументованих процесів у ЗДО. Наприклад, вивчення планів роботи педагогів з метою визначення послідовності у викладенні матеріалу, чіткості поставлених завдань, відповідності форм роботи віковим та індивідуальним особливостям дітей, різноманітності видів діяльності тощо. За допомогою вивчення протоколів засідань педагогічної ради ЗДО можливо одержати інформацію про відповідність ухвалених педагогічною радою рішень, змісту стратегії розвитку ЗДО, а також оперативним завданням і потребам, напрямам професійного розвитку, актуальних для педагогічних працівників ЗДО, системності роботи з питань адаптації дітей, забезпечення інклюзивності освітнього середовища тощо.
ПОЛОЖЕННЯ
ПРО АКАДЕМІЧНУ ДОБРОЧЕСНІСТЬ
В ЗДО (ясла - садок) №5 "Вишенька"
1. Загальні положення
1.1. Положення про академічну доброчесність в ЗДО №5 (далі – Положення) закріплює моральні принципи, норми та правила етичної поведінки, професійного спілкування осіб, що працюють в закладі дошкільної освіти №5 (далі – «ЗДО»).
1.2. Це Положення розроблено на основі Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про авторське право і суміжні права», «Про запобігання корупції», Цивільного Кодексу України, Статуту ЗДО №5, Правил внутрішнього розпорядку, Колективного договору та інших нормативно-правових актів та на виконання основних завдань діяльності колективу ЗДО.
1.3. Педагогічні працівники ЗДО зобов’язані дотримуватися загальновизнаних норм етики, моралі, поважати гідність осіб, які працюють в ЗДО, підтримувати систему демократичних відносин між працівниками, сприяти підвищенню морально-психологічного клімату в колективі, спрямовувати свої дії на зміцнення авторитету ЗДО.
2. Дотримання академічної доброчесності в ЗДО передбачає:
- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
- надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;
- контроль за дотриманням академічної доброчесності педагогами;
- об’єктивне оцінювання результатів навчання і виховання.
2.1. Заклад дошкільної освіти в своїй діяльності керується принципом незалежності отримання освітніх послуг від впливу політичних партій, громадських і релігійних організацій. Створення та діяльність політичних партій, суспільно-політичних рухів, релігійних об’єднань в ЗДО не допускається.
Адміністрація ЗДО гарантує дотримання в стінах закладу ст. 36 Конституції України. Належність особи до будь-якої політичної партії, громадської, релігійної організації, що діють відповідно до Конституції України, не є перешкодою для її участі в освітньому процесі. Педагогічні та інші співробітники ЗДО є вільними у своїх політичних і передвиборчих симпатіях. Жодний адміністративний тиск з приводу політичних переконань, а також характеру волевиявлення членів колективу через вибори, референдуми та інші форми безпосередньої демократії є недопустимим.
ЗДО (ясла - садок) №5 "Вишенька" є закладом, відкритим для діалогу з представниками різних політичних ідеологій, окрім тих, які ставлять під сумнів незалежність України, закликають до зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, незаконного захоплення державної влади, пропагують війну, насильство, розпалюють міжетнічну, расову, релігійну ворожнечу, пропагують посягання на права і свободи людини, здоров’я населення.
2.2. Дотримання академічної доброчесності в ЗДО пов’язане із сповідуванням педагогічними працівниками наступних принципів.
2.2.1. Верховенства права. В середовищі закладу пріоритетом повинно бути дотримання принципу верховенство права – панування в суспільних відносинах правових смислів і цінностей, а саме: справедливості, добра, свободи, правової рівності, поваги до людської гідності, честі, істини тощо.
2.2.2. Законності. У своїй діяльності члени колективу мають суворо дотримуватися Конституції України, законів та підзаконних актів.
2.2.3. Соціальної справедливості. У взаємовідносинах між членами колективу важливим є забезпечення свободи, справедливості, розвитку особистості та її активної участі у житті держави та дошкільного закладу, а також повага до гідності кожної особи, нетерпимості щодо аморальної та неетичної поведінки.
2.2.4. Науковості. Педагогічні працівники зобов’язані об’єктивно висвітлювати наукові факти, поняття; розкривати причинно-наслідкові зв’язки явищ, що вивчаються; забезпечувати тісний зв’язок викладу матеріалу з життям.
2.2.5. Професіоналізму та компетентності. Передбачає наявність у педагогів управлінських здібностей, моральних якостей, внутрішньої культури, емоційного інтелекту, знання ділового етикету, ґрунтовних знань, виконання своїх обов’язків на належному рівні, високу організацію праці.
2.2.6. Партнерства і взаємодопомоги. Означає сприйняття всіх учасників освітнього процесу як рівноправних сторін.
2.2.7. Відкритості й прозорості. Усі процеси, документи в закладі, які стосуються освітньої, господарської та фінансової діяльності є прозорими, відкритими, що забезпечує можливість громадського контролю.
2.2.8. Відповідальності. Педагогічні працівники закладу мають брати на себе відповідальність за результати своєї діяльності, виконувати взяті на себе зобов’язання, дотримуватися норм цього Положення.
2.3. Дія цього Положення поширюється та є обов’язковою до виконання для всіх учасників освітнього процесу в дошкільному закладі. Всі особи, на яких поширюються та є обов’язковими до виконання дане Положення, повинні бути ознайомлені з його змістом.
2.4. Положення публікується на офіційному веб-сайті закладу дошкільної освіти.
3. Політика академічної доброчесності
3.1. Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання і виховання здобувачів дошкільної освіти, упровадження творчої діяльності з метою забезпечення довіри до результатів освітнього процесу
3.2. Академічна доброчесність педагогічних працівників спрямована на:
3.2.1. дотримання загальноприйнятих етичних норм, положень Конституції України, норм законодавства України, локальних нормативних актів ЗДО;
3.2.2. Повагу до дітей, які виховуються, їхніх батьків та осіб, які їх замінюють, незалежно від віку, статі, стану здоров’я, громадянства, національності, ставлення до релігії, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин;
3.2.3. Об’єктивне та неупереджене оцінювання знань та вмінь здобувачів дошкільної освіти; ефективне виконання своїх функціональних обов’язків; підвищення кваліфікації;
3.2.4. Дотримання правил посилання на джерела інформації у разі використання відомостей, написання методичних матеріалів, наукових робіт тощо;
3.2.5. Здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності педагогічними працівниками;
3.2.6. Дотримання законодавства із запобігання корупції, уникнення конфлікту інтересів;
3.2.7. Негайного повідомлення адміністрації ЗДО у разі отримання для виконання рішень чи доручень, які є незаконними або такими, що становлять загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам;
3.2.8. Нести відповідальність за порушення академічної доброчесності.
4. Етичні норми академічної діяльності педагогічних працівників
4.1. Педагогічний працівник має дотримуватися моральних норм і правил етичної поведінки та принципів академічної доброчесності, зокрема:
4.1.1.Сприяти становленню та розвитку партнерських відносин між учасниками освітнього процесу;
4.1.2.Сприяти формуванню та поширенню позитивного іміджу ЗДО;
4.1.3.Шанобливо ставитися до державної символіки;
4.1.4.Зберігати та примножувати славні традиції ЗДО;
4.1.5.Виявляти толерантність та повагу до релігії, культури, звичаїв та традицій батьків, співробітників ЗДО всіх національностей;
4.1.6.Допомагати співробітникам закладу, що опинилися у складних життєвих обставинах;
4.1.7. Не принижувати будь-яким чином гідність педагога.
4.1.8.Для запобігання конфлікту інтересів, пов’язаного із неакадемічним характером відносин, педагогічному працівнику слід уникати двозначних відносин з батьками, у тому числі протидіяти прямому чи опосередкованому отриманню подарунків або послуг від батьків.
4.2.Порушенням академічної доброчесності вважається:
4.2.1.Академічний плагіат – публікація (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
4.2.2 Самоплагіат – публікація (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
4.2.3.Академічна фальсифікація та фабрикація; публікація вигаданих результатів досліджень;
4.2.4. Приписування результатів колективної діяльності одній або окремим особам без узгодження з іншими учасниками авторського колективу або внесення до списку авторів навчально-методичної праці осіб, які не брали участь у створенні наукового продукту;
4.2.5. Публікація (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості), та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства, без належного оформлення посилань;
4.2.6. Обман – надання завідомо неправдивої інформації стосовно власної освітньої діяльності чи організації освітньої процесу, у тому числі при заповненні анкети для рейтингу педагогічних працівників;
4.2.7. Хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі.
4.3. Використання запозичених текстів у письмових роботах допускається за умови, що зазначені всі джерела запозичень. Перевірці на академічний плагіат підлягають:
4.3.1. Навчальні (курсові роботи (проекти), реферати тощо) та кваліфікаційні (дипломні роботи, (проекти)) роботи, науково-методичні праці (навчальні посібники, конспекти лекцій), монографії та інші роботи, що вимагають рекомендації науково-методичної ради до видання. Організацію перевірки вищезазначених матеріалів здійснюють завідувачі кафедр;
4.3.2. Рукописи статей, тези доповідей, які надходять до редакцій наукових журналів. Організацію перевірки здійснюють головні редактори наукових журналів (відповідальні секретарі) та керівники структурних підрозділів, які організовують відповідні заходи.
4.4. Форми академічного плагіату:
4.4.1. Використання у власному творі чужих матеріалів (зображень, тексту), у тому числі з мережі Інтернет, без належних посилань;
4.4.2. Перефразування або цитування матеріалу, створеного іншою особою, як опублікованого, так і ні, без належного дотримання правил цитування;
4.4.3. Спотворене представлення чужих ідей, їх синтез або компіляція з першоджерел;
4.4.4. Представлення в якості власного твору (есе, курсової роботи, тез, статті тощо) матеріалу, що був отриманий з Інтернету або від третіх осіб в обмін на фінансову винагороду / послугу чи соціальні зв’язки;
4.4.5. Посилання на джерела, які не використовувалися в роботі;
4.4.6. Повторне використання раніше виконаної іншою особою письмової роботи (курсової, дипломної тощо);
4.4.7. Повторна публікація своїх наукових результатів.
5. Заходи з попередження недотримання норм та правил академічної доброчесності
5.1. Для попередження недотримання норм та правил академічної доброчесності в ЗДО використовується наступний комплекс профілактичних заходів:
5.1.1. інформування педагогічних працівників про необхідність дотримання правил академічної доброчесності, професійної етики;
5.1.2. Визнання в ЗДО принципу відкритості, що забезпечує можливість громадського контролю академічної діяльності, адміністративної та фінансової прозорості, шляхом оприлюднення на офіційному веб-сайті інформації;
5.1.3. Проведення семінарів із педагогами з питань інформаційної діяльності ЗДО, правильності написання наукових робіт;
5.1.4. Ознайомлення педагогічних працівників із цим Положенням.
6.Відповідальність за недотримання норм та правил академічної доброчесності
6.1. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
-відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
-позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.
7. Контроль за дотриманням норм академічної доброчесності та етики
7.1. Контроль за дотриманням норм академічної доброчесності та етики покладається на адміністрацію та методичну раду ЗДО.
7.2. Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:
-ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
-особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
-знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
-оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.
7.3. За дії (бездіяльність), що цим Законом визнані порушенням академічної доброчесності, особа може бути притягнута до інших видів відповідальності з підстав та в порядку, визначених законом.
8. Заключні положення
8.1. Це Положення затверджується рішенням педагогічної ради ЗДО та вводиться в дію наказом завідувача ЗДО.
8.2. Зміни та доповнення до Положення вносяться за рішенням педагогічної ради ЗДО та вводяться в дію наказом завідувача.
Положення розглянуто і схвалено на засіданні педагогічної ради закладу дошкільної освіти протокол № 4 від 30.08.2021 року