Стоп булінг

План заходів,

спрямованих на запобігання

та протидію булінгу (цькуванню)

в ЗДО №5 на 2023-2024 навчальний рік

Тема заходу Учасники заходу Термін проведення Відповідальний

1. Круглий стіл "Маски булінгу" Педагоги вересень практичний психолог 2. Проведення інтегрованого заняття "Ми дружні хлопці та дівчата", «Кого можна назвати другом або подругою?» (до тижня «7 днів протидії булінгу»)

діти старших, середніх груп, практичний психолог вересень

3. Консультації для батьків: «Безумовне прийняття дитини: поради батькам».

батьки листопад директор

4. «Що таке дружба та що таке булінг?

Онлайн садок" батьки, діти вересень Практичний психолог

5. Створення нормативно-правової бази щодо забезпечення запобігання та протидії булінгу

упродовж року директор

6. Оновлення інформації на веб-сайті закладу з проблеми запобігання та протидію булінгу

упродовж року вихователь-методист

7. Невідкладне інформування відповідних органів, визначених Законом України від 18.12.2018 № 2657-VIII«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», у разі виявлення випадку булінгу

у разі виявлення випадку директор

8. Створення безпечного освітнього середовища в ЗДО № 5 вільного від насильства, булінгу та мобінгу.

педагоги постійно адміністрація ЗДО

9. Поради щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу, мобінгу.

впродовж року вихователь-методист

10. Інформаційно-просвітницькі заходи з учасниками освітнього процесу з питань запобігання і протидії булінгу, мобінгу.

педагоги лютий директор

11. 4 травня — Міжнародний день протидії булінгу (День боротьби з цькуванням). Заняття з елементами тренінгу для педагогів «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Конфлікти в навчальному закладі»

педагоги травень Директор, вихователь-методист

12. Організація та проведення занять та бесід, що формують у дітей уявлення про толерантність по відношенню до різних людей, справедливість, порядність.

Постійно педагоги ЗДО

13. Розміщення інформації в соціальних мережах, батьківських групах на тему «Булінг: види , причини, наслідки».

батьки впродовж року Практичний психолог, педагоги ЗДО

14. Консультація: «Правова освіта для маленької дитини».

педагоги січень Вихователь-методист

15.Консультація для батьків «Чому Діти стають жертвами булінгу»

березень педагоги

План заходів,

спрямованих на запобігання

та протидію булінгу (цькуванню)

в ЗДО №5 на 2022-2023 навчальний рік

Тема заходу Учасники заходу Термін проведення Відповідальний

1. Круглий стіл "Маркери булінгу" Педагоги вересень Практичний психолог

2. Проведення інтегрованого заняття "5 уроків метелика"

(до тижня «7 днів протидії булінгу») вихованці старших груп вересень Практичний психолог

3. Мультфільм "Булінг у шкільному колективі" батьки вересень Практичний психолог

4. «Що таке дружба та що таке булінг?

Онлайн садок" батьки, діти вересень Практичний психолог

5. «Вчимося спілкуватися з дитиною» Педагоги Листопад Практичний психолог

6. «Як виявити жорстоке ставлення до

дитини в сім`ї»» Батьки Грудень Практичний психолог

7. «Як навчити дитину цивілізовано

виражати гнів» Батьки Січень Практичний психолог 8. «Кібербулінг: що це таке та як від

нього захиститись?» Педагоги Березень Практичний психолог

9. «Недопущення булінгу в дитячих

колективах» Педагоги Лютий Директор,вихователь- методист

10. Чому діти стають жертвами булінгу Батьки Травень Практичний психолог

11. «Профілактика булінгу в дитячому

колективі» Педагоги Квітень Вихователь-Методист

План заходів ЗДО №5, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) на

2021 -2022навчальний рік

№ з/п	Назва заходу	Термін виконання	Відповідальний
1	Виконувати вимоги Законів України «Про освіту» (ст. 26, 30), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», прийнятий Верховною Радою України від 18 грудня 2018 року №2657-VIII, наказів Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 №1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» та від 26.02.2020 №293 «Про затвердження плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти»	постійно	Директор
2	Виконання педагогічними працівниками зобов’язань, визначених статтею 54 та практичним психологом та соціальним педагогом зобов’язань, визначених статтею 76 Закону України «Про освіту», а також п. 7 розділу І наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 №1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти»	постійно	Директор, педагоги, практичний психолог,
3	Інформувати дітей та батьків про їх обов’язки, визначені статтею 53 та 55 Закону України «Про освіту»	протягом навчального року	Директор, педагоги
4	Створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, вільного від насильства та булінгу (цькування), що включає психологічну та фізичну безпеку учасників освітнього процесу	постійно	Директор, педагоги, практичний психолог,
5	Розробити план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти з урахуванням пропозицій відділу поліції, служби у справах дітей Хмільницької міської ради	до 01.09.2021 року	Директор, практичний психолог
6	Здійснювати взаємодію з іншими суб’єктами реагування на випадки булінгу (цькування) відповідно до чинного законодавства у проведенні профілактичної роботи з даного питання	протягом навчального року	Директор
7	Повідомляти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування): принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування); Хмільницький відділ поліції;	невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби	Директор
8	Ознайомити учасників освітнього процесу з ознаками булінгу (цькування) та переліком проявів, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) та забезпечити своєчасного надання відповідної інформації про виявлені ознаки булінгу (цькування)	Вересень	Вихователь-методист
9	Забезпечити проведення моніторингу в закладі освіти щодо створення безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування); виявлення проблем у сфері запобігання та протидії булінгу (цькуванню); ефективності виконання плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) для внесення (за потреби) до нього змін	грудень, травень	Директор
10	Проводити заходи з профілактики та запобігання булінгу (цькування), спрямованих на: - формування стійкого переконання в учасників освітнього процесу нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, усвідомлення булінгу (цькування) в міжособистісних стосунках як порушення прав людини; - оволодіння учасниками освітнього процесу практичними методами оперативного реагування, забезпечення набуття умінь і навичок для запобігання ситуацій булінгу (цькування)	Впродовж року	Директор,практичний психолог, педагоги
11	Здійснювати розгляд заяв про випадки булінгу (цькування), батьків здобувачів освіти, законних представників, інших осіб та видавати рішення про проведення розслідування; скликати засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування, вживати відповідних заходів реагування	у терміни визначені чинним законодавством	Директор
12	Доводити до відома учасників освітнього процесу рішення комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) згідно з протоколом засідання	після проведення розслідування випадку булінгу (цькування)	Директор
13	Вжити заходів для надання психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або потерпіли від булінгу (цькування)	після проведення розслідування випадку булінгу (цькування)	Директор, практичний психолог, педагоги
14	Організувати роботу психологічної служби щодо психологічного супроводу застосування заходів виховного впливу у групі, в якій стався випадок булінгу (цькування), зокрема: - діагностики рівня психологічної безпеки та аналіз її динаміки; - розробки програми реабілітації для потерпілого (жертви) та її реалізацію із залученням батьків або інших законних представників малолітньої або неповнолітньої особи; - розробки корекційної програми для кривдника (булера) та її реалізацію із залученням батьків або інших законних представників малолітньої або неповнолітньої особи; - консультативної допомоги всім учасникам освітнього процесу; - розробки профілактичних заходів.	постійно у разі випадку булінгу (цькування)	Директор
15	Сприяти проходженню педагогічними працівниками закладу онлайн курсу «Протидія та попередження булінгу (цькуванню) в закладах освіти»	впродовж року	Директор
16	Розглядати питання щодо протидії та попередження булінгу (цькування) на нарадах при директорові, засіданнях педагогічної ради, на батьківських зборах закладу освіти	вересень, грудень, травень	Директор

Додаток 1.

до п.6 Плану заходів ЗДО №5,

спрямованих на запобігання та

протидію булінгу (цькуванню)

№ з/п	Назва заходу	Термін виконання	Відповідальний
1	Виконувати вимоги Законів України «Про освіту» (ст. 26, 30), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», прийнятий Верховною Радою України від 18 грудня 2018 року №2657-VIII, наказів Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 №1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» та від 26.02.2020 №293 «Про затвердження плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти»	постійно	Директор
2	Виконувати педагогічними працівниками зобов’язань, визначених статтею 54 та практичним психологом зобов’язань, визначених статтею 76 Закону України «Про освіту», а також п. 7 розділу І наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 №1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти»	постійно	Педагоги, практичний психолог,
3	Інформувати дітей та батьків про їх обов’язки, визначені статтею 53 та 55 Закону України «Про освіту»	протягом навчального року	Педагоги,
4	На сайті психологічної служби, в куточках для батьків надавати інформацію щодо булінгу	протягом навчального року	Практичний психолог, вихователі
5	Проходити онлайн курси «Протидія та попередження булінгу (цькуванню) в закладах освіти»	протягом навчального року	Педагогам
6	Розповсюдження буклету «Стоп булінг!» для батьків та педагогів	протягом навчального року	Практичний психолог, вихователі
7	Провести інтегроване заняття з дітьми середніх груп «Ми дружні хлопці та дівчата»	вересень	Практичний психолог
8	Провести інтегроване заняття з дітьми старших групп «Кого можна назвати другом або подружкою»	вересень	Практичний психолог
9	Проведення тематичних бесід щодо формування у дітей уявлення про толерантне ставлення до інших, справедливість, порядність та мирне вирішення конфліктів	протягом навчального року	Педагоги
10	Дискусія «Булінг в ЗДО – міф чи реальність»	вересень	Педагоги, практичний психолог

«Психологічні аспекти жорстокого поводження

з дітьми у сім’ї»

У психологічній літературі домашнє насильство – це:

· дія або бездіяльність одного з членів сім’ї, спрямована проти інших членів сім’ї;

· використання переваги сили чи влади, яка позбавляє членів родини особистих прав і свобод, і стає загрозою для їхнього життя і здоров'я (фізичного та психічного).

Як бачимо, це визначення охоплює 4 характерні ознаки насильства:

1) умисна дія;

2) порушення прав і свобод;

3) перевага однієї людини над іншою;

4) шкода.

Насильство є таким порушенням прав і свобод людини, яке унеможливлює її самозахист.

Види домашнього насильства

1) психологічне (висміювання, переслідування, словесна образа, погроза, примушування, залякування, психологічний тиск, ворожість, формування почуття провини та інше);

2) фізичне (биття рукою, іншими предметами, шльопання, штовхання, викручування рук, будь-яке рукоприкладство);

3) сексуальне (протиправне посягання однієї людини на статеву недоторканність іншої, дії сексуального характеру щодо неповнолітніх);

4) економічне (умисне позбавлення однією людиною іншої житла, одягу, майна чи коштів).

Психологічні аспекти

найпоширеніших видів домашнього насильства

Фізичне (тілесне) покарання як спосіб контролю за поведінкою різко полегшує відчуття провини (покарали – значить зняли відповідальність, спрацював механізм, який дозволив уникнути провини). Без почуття провини (в розумних межах, а не такої, яка постійно пригнічує) неможливе формування здорової самосвідомості. Людина ж може контролювати свою поведінку лише завдяки власній самосвідомості. Якщо ви прагнете умисно заважати формування у вашої дитини нормальної самосвідомості, будуйте і надалі ваші відносини на каральній основі. Покарання – це моральний замах на здоров'я: фізичне і психічне. Покарання не повинно «витісняти» любов. Покараний – вибачений. Інцидент вичерпано – сторінку перегорнуто. Наче нічого й не трапилося. Про старі гріхи ані слова, не заважайте починати спочатку! Хоч би що трапилося, хоч би якою була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження. Дитина повинна боятися не покарання, а того, що вона може прикро вразити вас.

Агресивність – це не тільки заподіяння шкоди, це впевненість у своєму праві вирішувати все за інших, маніпулювати. Використовуючи різні засоби тиску на дітей, батьки заохочують їхню надмірну залежність від них, ставляться як до власності, а не як до людини, яка має право рости і ставати незалежною, впевненою, бути собою. «Весь трагізм батьківства полягає в тому, що ми повинні навчити наших дітей поводитися без нас»,- стверджує відомий психолог І.Кон. Таким чином, батьківське почуття власності – поганий порадник у вихованні, воно розвиває у дітях надмірну компромісність, залежність, надмірне підпорядкування дорослим, низький опір зовнішньому тискові. Наслідки такого виховання: брак впевненості в собі, деформація ставлення до себе, приниження себе, низька самооцінка. Що більше насильства в дитинстві, то більша імовірність впасти у залежність у дорослому віці.

Особистість дитини часто оцінюється з точки зору її покірності. Дуже помиляються батьки, які вважають, що основою правильних стосунків з дітьми є слухняність у найгіршому розумінні цього слова: без зайвих розмов робити тільки так, як кажуть батьки. Такі батьки нехтують почуттями і думками дитини, вважають, що вона не має права на власну думку, вчинок, а значить, не визнають її особистістю окремою від них самих. Вчать не мати своєї позиції і не відстоювати її, а підкорятися, пасувати перед авторитетами. Сліпа слухняність призводить до того, що дитина стає безініціативною, пасивною, несамостійною, безвільною, безпомічною, не вміє брати на себе відповідальність, може легко підпадати під вплив, стати виконавцем чужої волі, легкою здобиччю сильних і владних людей.

«Я не можу зрозуміти, як можна виховати у дитини власну думку, якщо постійно вимагати від неї покори», - говорить Вірджинія Сатір, американський психотерапевт у книжці «Як будувати себе і свою сім’ю».

Не слід покладатися у вихованні лише на силу, інакше ви привчаєте дітей зважати лише на силу (хто сильніший, той і правий). Не треба «сильнодіючих ліків» (криків, погроз, покарань) у простих ситуаціях, прибережіть їх на крайні випадки, інакше ви скоро вичерпаєте себе, а ліки перестануть діяти. Система залякування дітей, що побутує в деяких родинах, призводить до неправдивості та нещирості – особливого способу самозбереження. Тяжкі приниження нищать атмосферу рівноправності, вкрай негативно позначаються на формуванні таланту особистості, спричиняють психастенічні реакції, імпульсивні дії та афекти. Батьки часто звертаються до силових методів виховання, тому що, на їхню думку, вони менш витратні і більш результативні. Так, короткочасний результат буде. Але це не свідома поведінка, а поведінка, яка постійно потребує вашого (зовнішнього) контролю. Внутрішній контроль (свідома саморегуляція) таким чином не формується: дитина намагається поводитися краще не тому, що вона усвідомлює необхідність приймати певні норми і відповідати їм, а тому, що боїться покарання, а, значить, вчиться хитрувати, пристосовуватися. Це шлях деформацій характеру, завдання шкоди особистості, а не розвитку її. Працюючи ж, перш за все, над собою, над подоланням набутих стереотипів, над розвитком власної поведінкової гнучкості, освоєнням адаптивних моделей власної поведінки, вчитись конструктивних форм подолання конфліктів, ефективній взаємодії з власною дитиною – це шлях значно складніший, він потребує постійних душевних витрат, але дієві ший та ефективніший. Це робота на перспективу – формування здорової особистості.

Тілесні покарання роблять дитину не господарем власного тіла і своєї психіки, а її рабом, вони нав’язують їй досвід поразки, прищеплюють безпорадність, безпомічність, призводять до деградації, приниження гідності дитини, озлоблюють її. Надто бурхливі прояви обурення, безконтрольні вибухи гніву, люті з боку батьків розпалюють погані нахили дітей, привчають їх до нестриманості, злості, безконтрольних вибухів емоцій. Батькам слід усвідомити, що на негативних емоціях позитивну особистість ще ніхто не виховував.

Пригнічення особистості дитини може закінчитися великим вибухом, зробити її агресивною, призведе до відкритого протесту. Агресивність завжди породжує іншу агресивність, яка може бути спрямована на тих же батьків, на ровесників на самого себе (аутоагресивність).

Жорстоке ставлення до дітей – це крайній ступінь невиправданої перестановки ролей, коли батьки помилково вважають, що мають право на те, щоб діти емоційно підтримували їх, задовольняли їхні емоційні потреби, коли намагаються вирішувати свої емоційні проблеми за рахунок дітей, «зриваються» на них. Якщо нав’язати дитині цю ненормальну роль, вона не буде розвиватися як слід. Коли наші власні емоційні ресурси вичерпуються, щоб уникнути психічного виснаження, треба намагатися якнайшвидше відновити свої сили (молитва, медитація, спілкування з природою, з друзями, нові інтереси), взяти «тайм-аут» у конфлікті з дитиною і, в першу чергу, заспокоїтися самому.

«Приходимо у батьківство не зі знаком якості. Приносимо дитині разом із любов’ю» і благими намірами свій характер з його викривленнями і вадами, свій мінливий настрій, своє невігластво та егоїзм, купу невирішених проблем, від побутових до духовних – все найкраще і все найгірше… Дитина – наш відбиток… Батьки! З вас ліпиться початковий образ світу. Глибина відбитку, який залишається вами в душі, ніякому порівнянню не піддається – сильніше цього тільки сама Природа. Хочеш добра дитині, тільки добра? Турботливий, запобігливий, вимогливий, інакше не можна? Запитай себе, де закінчують «йому це потрібно», і починається «я цього хочу». Не забули, що дитина – не ваше продовження? Не забули, що це жива душа, яку ви не знаєте, таїна вселенська? Що це і є твоє справжнє продовження!» (Володимир Леві «Нестандартна дитина».)

Психологічне насильство більше, ніж інші види насильства, залежить від культурних особливостей вираження емоцій, прийнятих паттернів спілкування в сім'ї і відношення до дітей. Воно є підґрунтям будь-якого насильства.

Психологічне (емоційне) насильство - поведінка батьків або осіб, що їх заміняють, учителів, вихователів та ін., яка завдає шкоди емоційному розвитку дитини та її почуттю власної гідності.

Гарбарино, використовуючи термін "психологічно побита дитина", виділяє п'ять форм психологічно негативного відношення до дитини: відторгнення; ізоляція; тероризування; ігнорування; розбещеність.

Відповідно до тверджень Хота і його колег, психологічно жорстоке поводження з дитиною набуває 6 основних форм: відкидання; відмова в емоційному відгуку; приниження; залякування; ізоляція; експлуатація.

Науковці Державного інституту проблем сім'ї та молоді й гуманітарного центру "Розрада" виділяють наступні прояви психічного (емоційного) насильства:

- погрози (покинути дитину, самогубства, заподіяти фізичну шкоду і т.п.);

- використання привілеїв дорослих (поводження з дітьми як з, як із своєю власністю і т.п.);

- ізоляція (контроль доступу дитини до інших людей, перебування дитини у помешканні, заборона виходити з дому, контроль спілкування дитини з друзями);

- залякування (навіювання страху за допомогою розповідей, дій, жестів);

- дитина є свідком знущань над іншими;

- інші види емоційного насильства: приниження, образи, брутальність, створення постійних стресових ситуацій, постійні насмішки, постійне змінювання правил, непослідовність, брехня, використання дітей у конфліктах між батьками.

Поведінка дітей, які пережили психологічне насильство може бути як занадто нормативною, орієнтованою на похвалу, так і протестуючою. Дитина може реагувати на хронічне переживання психологічного насильства різними соматичними розладами: безпричинні підняття температури, біль в животі, головні болі й т.п.

До психологічного насильства рідко відносяться як до насильства, його вплив на життя дитини часто недооцінюють, воно рідко розглядається як причина для втручання. Поширеність цієї форми насильства важко виміряти в конкретних цифрах в силу того, що воно важко виявляється, погано формалізується.

Отже, будь-яке насильство – це завжди психічна травма, яка деформує особистість, перешкоджає нормальному психічному розвиткові дитини, руйнує її психічне здоров'я. Батьки мають усвідомити, що найважливіша умова успішного виховання – становлення правильних стосунків з дітьми. Для того, щоб досягти взаєморозуміння з ними, треба усвідомити, що основа спілкування в сім’ї – доброзичливість, довірчі стосунки.

«Людина формується все життя: змінює погляди, звички, принципи, і в собі власну долю як хрест або яскравий веселий ліхтарик.» (Лія Вест)

Телефони довіри:

Дитяча лінія 116-111 або 0(800)50-02-25 (з 12:00 до 16:00);

Гаряча лінія щодо булінгу 116-000;

Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116-123 або 0(800)50-03-35;

Уповноважений Президента України з прав дитини 0(44)25-57-675;

Центр надання безоплатної правової допомоги 0(800)21-31-03;

Національна поліція України 102

https://www.youtube.com/watch?v=DScv_sWFOg8 - «Що таке дружба та що таке булінг? Онлайн садок"

https://www.youtube.com/watch?v=twgBQFvUGaU 5 уроків від метелика

https://www.youtube.com/watch?v=0DLc_jAZ2hA STOP булінг.Поради дітям

https://www.youtube.com/watch?v=3baAoI37YHk про булінг для найменших

https://youtu.be/s6IvvTXK4NY -мультфільм "Булінг у шкільному колективі"

Закон України

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 5, ст.33)

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., № 51, ст. 1122):

1) частину другу статті 13 після цифр "173" доповнити цифрами "173-4";

2) доповнити статтею 173-4 такого змісту:

"Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку";

3) абзац перший частини третьої статті 184 доповнити словами та цифрами "крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу";

4) статтю 221 після цифр "173-173-2" доповнити цифрами "173-4";

5) абзац другий пункту 1 частини першої статті 255 після цифр "173-173-2" доповнити цифрами "173-4".

2. У Законі України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 38-39, ст. 380):

1) частину першу статті 1 доповнити пунктом 3-1 такого змісту:

"3-1) булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

систематичність (повторюваність) діяння;

наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого";

2) частину другу статті 25 після абзацу дев’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг; сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу".

У зв’язку з цим абзац десятий вважати абзацом одинадцятим;

3) частину третю статті 26 після абзацу дев’ятого доповнити п’ятьма новими абзацами такого змісту:

"забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:

з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;

забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти".

У зв’язку з цим абзац десятий вважати абзацом п’ятнадцятим;

4) частину другу статті 30 після абзацу двадцятого доповнити чотирма новими абзацами такого змісту:

"правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти;

план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)".

У зв’язку з цим абзац двадцять перший вважати абзацом двадцять п’ятим;

5) у статті 53:

у частині першій:

абзац десятий після слів "форм насильства та експлуатації" доповнити словами "булінгу (цькування)";

після абзацу десятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування)".

У зв’язку з цим абзаци одинадцятий - сімнадцятий вважати відповідно абзацами дванадцятим - вісімнадцятим;

частину третю доповнити абзацом шостим такого змісту:

"повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб";

6) у статті 54:

частину першу доповнити абзацом двадцятим такого змісту:

"захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю";

частину другу доповнити абзацом чотирнадцятим такого змісту:

"повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування)";

7) у статті 55:

у частині другій:

абзац восьмий після слів "закладу освіти" доповнити словами "у тому числі щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування), про";

доповнити абзацами дев’ятим і десятим такого змісту:

"подавати керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;

вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;

частину третю доповнити абзацами одинадцятим і дванадцятим такого змісту:

"сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування);

виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти";

8) частину першу статті 64 після абзацу восьмого доповнити двома новими абзацами такого змісту:

"з урахуванням пропозицій центрального органу виконавчої влади з питань формування і реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань сім’ї та дітей, розробляє та затверджує план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти, порядок реагування на випадки булінгу (цькування), порядок застосування заходів виховного впливу;

узагальнює та оприлюднює інформацію про випадки булінгу (цькування) в закладах освіти".

У зв’язку з цим абзаци дев’ятий - двадцять шостий вважати відповідно абзацами одинадцятим - двадцять восьмим;

9) частину першу статті 65 після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:

"сприяють розробленню плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти".

У зв’язку з цим абзаци сьомий і восьмий вважати відповідно абзацами восьмим і дев’ятим;

10) у статті 66:

частину першу після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту:

У зв’язку з цим абзац восьмий вважати абзацом дев’ятим;

частину другу після абзацу одинадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"сприяють розробці плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти".

У зв’язку з цим абзац дванадцятий вважати абзацом тринадцятим;

11) пункт 2 частини другої статті 71 доповнити абзацом п’ятим такого змісту:

"випадків булінгу (цькування) в закладах освіти та заходів реагування на такі випадки, вжитих керівництвом закладу освіти або його засновником";

12) частину четверту статті 73 після абзацу третього доповнити двома новими абзацами такого змісту:

"здійснювати перевірку заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти, повноту та своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва та засновника закладу освіти;

аналізувати заходи для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування)".

У зв’язку з цим абзаци четвертий - восьмий вважати відповідно абзацами шостим - десятим;

13) частину другу статті 76 викласти в такій редакції:

"2. Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти сприяє взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні здобувачів освіти, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує профілактику та запобігання булінгу (цькуванню), надання консультативної допомоги батькам, психологічного супроводу здобувачів освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування). Соціально-педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Президент України Петро Порошенко

м.Київ

18 грудня 2018 року

№ 2657-VIII

Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності)

заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі дошкільної освіти

Із метою створення безпечного освітнього середовища в закладі дошкільної освіти здобувачів освіти педагогічні працівники, батьки та інші учасники освітнього процесу зобов’язані повідомляти керівника закладу про випадки булінгу, учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

Відповідно до такої заяви керівник закладу видає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб. Для прийняття рішення за результатами розслідування керівник закладу скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Службу у справах дітей.

У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний із цим, то він може звертатися до органів Національної поліції України із заявою.

Керівник закладу повідомляє про терміни, порядок реагування на доведені випадки булінгу, відповідальність осіб, причетних до булінгу та процедуру розгляду відповідно до законодавства.

Згідно з КУпАП булінг учасника освітнього процесу тягне за собою накладання штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів або від 20 до 40 годин громадських робіт. Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф становитиме від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи від 40 до 60 годин. Булінг, вчинений малолітньою або неповнолітньою особою, тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.

Рекомендації щодо оформлення заяви:

1. Подається державною мовою.

2. Чітко вказуються прізвища.

3. Дотримання вимог до оформлення реквізитів.

4. Не допускати виправлень.

5. Зміст заяви пишеться в довільній формі.

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)

1. У день подання заяви видається наказ по закладу освіти про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.

2. Створюється комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) зі складу педагогічних працівників (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьків постраждалого та булера, керівника закладу освіти та скликається засідання.

3. Комісія протягом 10 днів проводить розслідування та приймає відповідне рішення:

– якщо Комісія визнає, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять системний характер, про це повідомляються уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна превенція) та Служба у справах дітей;

– якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згоден з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою.

4. Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів Комісії.

5. Кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), за наявності — спостерігачі зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу (Кодекс України про адміністративні правопорушення)

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення: – тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років: – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років: – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.