Консультативний центр
ЦИКЛ МЕТОДИЧНИХ ФОРМ РОБОТИ З ПЕДАГОГАМИ ЗДО на 2024 – 2025навчальний рік
План роботи консультативного центру ЗДО на 2024- 2025 н. р.
Семінар
«Долаємо вигорання, або як педагогу відновити сили та ресурси»
Засідання №1
Тема: «Як не згоріти на роботі»
Вступ
Привітання…
- Перший крок у напрямку боротьби з емоційним вигоранням - оцінити, чи є у вас його симптоми.
Якшо не хочеться йти на роботу? Якщо є незадоволення результатами своєї роботи? Якщо не цікаво працювати? Якщо вже не ставимо перед собою цілей? Пора усвідомити, що у вас проявляються симптоми емоційного вигорання. Якщо ви помітили їх у себе - пора брати своє життя у свої руки. Само по собі, без зусиль з вашого боку емоційне вигорання не пройде.
Далі варто проаналізувати, що на роботі ви робите «не так». Ви безвідмовні і не вмієте говорити «ні»? Ви схильні брати на себе чужу роботу? Ви волієте робити всю роботу самі, не довіряючи підлеглим? Ви хочете бути незамінним? Якщо ми це усвідомлюємо, то можливо, варто змінювати своє ставлення до роботи, відмовлятися від додаткових навантажень, розпочинати вчитися розподіляти обов'язки.
Наповніть своє життя позитивними емоціями. Раджу подумати і згадати, що приносило вам задоволення в житті і що ви перестали робити в останній час. Можливо, багато років ви плавали в басейні і отримували від цього заряд енергії та позитивних емоцій, а останнім часом закинули плавання під приводом високого навантаження на роботі. Кожні вихідні ви виїжджали на природу з друзями, а тепер більшу частину вихідних ви проводите на роботі. Поверніть в своє життя ті заняття, які приносять радість, спокій, задоволення. Підзарядіть свій емоційний «акумулятор».
Спілкуйтеся з колегами, обговорюйте те, що з вами відбувається. Помічено, що представники допомагаючих професій воліють переживати проблеми поодинці. Конструктивне обговорення власного емоційного стану допоможе знайти підтримку і допомогу у колег та рідних.
Методика “Моє професійне дерево” (4 хв.)
Методика Людмили Галіциної, яка називається “Моє професійне дерево”. Треба взяти аркуш: на одному боці написати “За що я можу сказати “спасибі” своїй роботі”, а на іншому – “За що моя робота може сказати “спасибі” мені”. До кожного треба написати щонайменше 20 тверджень. Якщо вийде, то емоційного вигорання нема.
Перша сторона аркуша показує відношення людини до роботи, від чого воно отримує кайф, а друга – наскільки вона може похвалити себе за свою роботу. За що, вона думає, її цінять та за що вона ціните себе. Це дає емоційний ресурс.
Якщо у вас виходить від 5 до 8 пунктів, а потім – “мені більше нема, про що писати”, це не просто дзвіночок, це вже набат. Якщо до 15 пунктів “дякую роботі” і 3, коли робота може сказати “спасибі” вам, то це знак того, що ви себе не цінуєте в роботі. І тут треба шукати моменти, чому ви важливі для своєї роботи.
«Притча про каву»
Емоційне вигорання – не хвороба й не діагноз, а тим більше – не вирок. Тож що раніше почати з ним боротьбу, то ефективнішою вона буде. Проте найкраще все ж буде запобігти емоційному вигоранню.
Приходить учень до Вчителя й каже: «Учитель, я втомився. У мене таке складне життя, такі труднощі й проблеми! Я весь час пливу проти течії. У мене немає більше сил… Що мені робити?»
Учитель замість відповіді поставив на вогонь три однакові ємності з водою. В одну ємність кинув моркву, в іншу поклав яйце, а в третю насипав зерна кави. Через деякий час він вийняв із води моркву та яйце й налив каву в чашку з третьої ємності.
«Що змінилося?» - запитав він учня.
«Яйце і морква зварилися, а кава розчинилася у воді».
«НІ!» - сказав учитель, - «Це лише поверховий погляд на речі. Подивися – тверда морква, побувавши в окропі, стала м’якою і податливою. Крихке і рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, вони лише змінили свою структуру під впливом однаково несприятливих обставин - окропу». Так і ті люди, які сильні зовні, можуть розклеїтися й стати слабкими там, де крихкі й ніжні лише затвердівають і зміцніють».
«А кава?» - запитав учень.
«О! Це найцікавіше! Зерна кави повністю розчинилися в новому несприятливому середовищі й змінили його – перетворили окріп на чудовий ароматний напій. Є особливі люди, які не змінюються в силу обставин, - вони змінюють самі обставини й перетворюють їх на щось нове й прекрасне, отримуючи від ситуації користь і знання».
Залежно від того, як людина ставиться до себе й до свого життя, вона буде або «зіркою», або «свічкою».
Дякую за увагу)))
Семінар
«Долаємо вигорання, або як педагогу відновити сили та ресурси»
Засідання №2
Тема: «Відновлення власних ресурсів»
Мета: познайомити педагогів з поняттям ресурси та з практиками відновлення внутрішніх ресурсів; навчити розвивати вміння самозаспокоюватись; сприяти активізації особистісних ресурсних станів. Навчити долати негативні переживання та використовувати власну енергію для продуктивної діяльності.
Час: 2 год.
Завдання:
- навчити долати негативні переживання та використовувати власну енергію для продуктивної діяльності;
- зняти емоційну та поведінкову скутість учасників тренінгу;
- привернути увагу учасників до власного внутрішнього стану, з'ясувати як поповнюють внутрішні ресурси учасники тренінгу;
- розвивати уміння працювати у тренінговій групі.
Поняття для засвоєння: ресурси особистості, зовнішні та внутрішні ресурси; практики відновлення власних ресурсів
Обладнання: правила роботи, ручки, маркери, аркуші А4; стікери у вигляді яблука, ватман із зображенням «Осінньої корзини»; чарівний мішечок, смужки паперу з побажаннями; цукерки різнокольорові; кольорові смужки; пам'ятка «Практики на відновлення ресурсу».
|
№з/п |
Види роботи |
Орієнтовна тривалість, хв. |
Ресурсне забезпечення |
|
1.1 |
Вступне слово/знайомство Вправа – знайомство «Якби я була квіткою чи явищем природи, то я була б…» |
5хв. |
|
|
1.2 |
Прийняття правил |
3хв. |
вислови, ватман, маркер |
|
1.3 |
Повідомлення «Що відбуватиметься на тренінгу» |
2 хв. |
|
|
1.4 |
Вправа - очікування «Осіння корзина» |
5 хв |
ватман із зображенням корзини, стікери у вигляді яблук , ручки |
|
1.5 |
Вправа «Чарівна скриня» |
5 хв. |
Чарівна скриня, смужки паперу з побажаннями |
|
1.6 |
Вправа «Мої позитивні події»
|
7 хв. |
|
|
1.7 |
Інформаційне повідомлення «Ресурси особистості» |
15 хв. |
|
|
1.8 |
Робота в групах «Рятувальна валіза» |
20 хв. |
цукерки, аркуші А4, ручки, маркери, цукерки різнокольорові |
|
1.9 |
Практики для відновлення ресурсу Вправа «Подушка безпеки» |
25 хв. |
олівці, аркуші паперу А4, пам'ятка «Практики на відновлення ресурсу» |
|
1.10 |
Руханка «Булочка з родзинками»
|
3 хв. |
|
|
2.1 |
Групова вправа «Ресурси в нашому житті» |
20 хв. |
аркуші паперу А4, ручки, кольорові смужки |
|
2.2 |
Вправа «Осіння корзина» |
5 хв. |
ватман із зображенням корзини, стікери у вигляді яблук , ручки |
|
2.3 |
Підсумок . Вправа «Побажання» |
5 хв. |
букет осінніх листочків |
Семінар
«Долаємо вигорання, або як педагогу відновити сили
та ресурси»
Засідання №3
«Я корабель, що ніколи не потоне»
(буклет для педагогів)
«Корабель не тоне на воді , він тоне, коли вода потрапляє всередину нього. Тому не так важливо, що ззовні, важливо – що ми впускаємо всередину» Стрес – це реакція організму людини у відповідь на сильну дію зовнішнього подразника, яка запускає захисні дії організму.
3 стадії стресу:
- Тривога - природне відчуття страху перед загрозою, яке дозволяє її помітити і вжити відповідні заходи. Якщо причина небезпеки відома, вживається термін страх, а якщо важка для визначення — термін тривога.
- Резистентність (від лат. resistentia — опір, протидія) — опірність (стійкість, несприйнятливість) організму до дії різних чинників.
- Стадія виснаження
Тест на виявлення виснаження від стресу
Кожна людина має стрес у своєму житті. Це нормально. Однак, коли стресу занадто багато в житті, він стає некорисним та може призводити до виснаження.Цей опитувальник буде корисним для вас, щоб оцінити наскільки стресові події у вашому житті відобразилися на вашому психологічному стані. Застерігаємо ставити собі діагнози відповідно до цього тесту. Він показує винятково вашу оцінку стану та не діагностує у вас будь-яких розладів.
Вам буде представлено 10 питань. Ваша задача обрати відповідь, яка найбільше відповідає вашому самопочуттю за останній місяць.
За останні 30 днів як часто:
|
Питання |
Ніколи (1) |
Рідко (2) |
Іноді (3) |
Часто (4) |
Завжди (5) |
|
Ви відчували себе виснаженим (виснаженою) без очевидної на це причини. |
|
|
|
|
|
|
Ви були знервованим (знервованою). |
|
|
|
|
|
|
Ви так сильно нервували, що нічого не могло вас заспокоїти. |
|
|
|
|
|
|
Ви відчували розпач/безнадію.
|
|
|
|
|
|
|
Ви були неспокійним (неспокійною) або метушливим (метушливою). |
|
|
|
|
|
|
Ви були настільки неспокійним (неспокійною), що не могли всидіти на місці. |
|
|
|
|
|
|
Ви відчували себе пригнічено. |
|
|
|
|
|
|
Ви відчували, що все вимагає зусиль. |
|
|
|
|
|
|
Ви були настільки сумним (сумною), що нічого не могло вам покращити настрій. |
|
|
|
|
|
|
Ви відчували себе нікчемною людиною. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Результати:
Кожна відповідь має свій бал:
Ніколи – 1 бал
Рідко – 2 бали
Іноді – 3 бали
Часто – 4 бали
Завжди – 5 балів
Вам потрібно отримати суму балів ваших відповідей.
Що означає ваша сума балів?
до 20 балів – цей показник говорить, що ви знаходитеся в “зеленій зоні”, психологічний стан є нормальним. Якщо бали близькі до 20, варто бути уважними та додати турботи про себе.
від 20 до 29 – легке психоемоційне виснаження. Це жовта зона. Й вам варто розпочати відновлення вашого стану. Чим раніше ви розпочнете це робити, тим легшим буде процес та якіснішим результат.
від 29 до 34 – психоемоційне виснаження знаходиться у жовтогарячій зоні. На цьому етапі важливо звернутися до спеціаліста у сфері охорони психічного здоров’я для проведення додаткового обстеження. Такі бали можуть вказувати на те, що розпочався процес розвитку психічних розладів (депресивні стани, тривожні розлади, ПТСР тощо).
понад 35 балів – червона зона. Сильне психоемоційне виснаження. За таких балів обов’язково варто звернутися до спеціаліста, щоб уточнити причини психоемоційного виснаження та його впливу на ваше здоров’я. Це може бути лікар (психіатр, невролог), психотерапевт чи психолог.
Важливо! Ці результати не є показом до лікування. Якщо ви отримали 25+ балів не говорить, що у вас є психічний розлад, а вказує на те, що варто додатково обстежитися.
Реакції організму на стрес:
Ознаки ст ресу
Постійна пригніченість
Все нервує
Втрата надіїї
Відсутність інтересу до оточуючих
Постійна втома
Відчуття нудоти, запаморочення, шуму в голові, головні болі тощо
Зниження працездатності
Метушливість або навпаки зниження активності
Шкідливі звички
Недовіра
Труднощі із запам’ятовуванням
Важко зосереджуватись
Часті помилки
Уповільнене мислення
Саморегуляція – це керування власним психоемоційним станом, що досягається шляхом впливу людини на саму себе за допомогою слів, уявних образів.
Заземлення – це прийоми, що допомагають закріпитися в конкретному моменті фізично та емоційно, за допомогою контакту з будь-якою поверхнею.
Вправа «Квадрат»
Це вправа одна з найпростіших в чотири етапи: вдих – пауза (4 с.), видих – пауза (4 с.).
«Кульбаба»
Для виконання вправи необхідно уявити білосніжну пухнасту кульбабу в руці (можна взяти олівець, ручку, лінійку тощо). Завдання – подмухати на квітку так, щоб з неї злетіли всі пушинки. Для цього слід зробити один короткий глибокий вдих через ніс і видих через рот. Здути всі пушинки потрібно з кульбабки за 1-3 рази.
Семінар
«Долаємо вигорання, або як педагогу відновити сили та ресурси»
Засідання №4
«Як запобігти емоційному виснаженню
та відновити власні ресурси»
Добігає кінця доволі непростий навчальний рік, який можна порівняти з марафоном. Українські педагоги віддали багато сил, щоби діти отримали необхідні знання, навички та вийшли переможцями.
Утім варто дбати не лише про оточення, а й про своє психологічне здоров’я. Де шукати причини емоційного виснаження та як відновити власні ресурси?
Як розпізнати емоційне виснаження?
Емоційне виснаження – це тривалий стан неспокою та емоційного спустошення, що виникає внаслідок стресу та посилюється з часом. Це дуже тривожний дзвіночок, який може стати небезпечним для особистого життя, та професійної діяльності.
Лекторка запропонувала декілька тверджень для обдумування, з якими треба погодитися чи заперечити:
- Я усміхаюся рідше, ніж раніше. Навіть у ситуаціях, що зазвичай мені здаються позитивними.
- Мої почуття здаються притупленими: музика не приносить задоволення, їжа не смакує, я хочу носити переважно сіре та чорне.
- Я не можу заснути. Або не відпочиваю уві сні, тому протягом дня думки лише про сон.
- Спілкування дається складно, важко сконцентруватися на розмові навіть у колі друзів.
- Мене дратують гучні звуки.
- Мене дратує багато що, але найбільше - листування в соцмережах і телефонні розмови.
- Рівень моєї тривожності вищий, ніж зазвичай.
- Можу розплакатися в будь-який момент: під час перегляду кіно, новин, сентиментальних історій і навіть шоу зі щасливим кінцем.
Навіть одна відповідь «Так» говорить про емоційне виснаження. Що більше ствердних відповідей, то вищий рівень втрати емоційних ресурсів.
Як відрізнити тимчасовий аврал на роботі від тривожного розладу емоційного стану, який негативно впливає не лише на вас та учнів, а й на систему освіти в цілому? Симптомами виснаження є:
- відчуття власної неефективності;
- відсутність відчуття контролю над власним життям (особистим чи професійним);
- апатія та дратівливість, ірраціональний гнів;
- порушення сну;
- зниження концентрації уваги та мотивації;
- забудькуватість.
Як відновити власні ресурси?
Іноді педагоги замовчують причини емоційного виснаження. Але це небезпечно! Зрозумійте, що бути виснаженим – не соромно. А слідування простим дієвим рекомендаціям допоможе покращити ваш психологічний стан:
- Дотримуйтеся здорового збалансованого харчування. Інколи нестача певних мікроелементів може призвести до дратівливості.
- Забезпечте баланс активності. Стоси зошитів, які доводиться нести додому та з дому – не вважаються за фізичну активність.
- Обмежте кількість кофеїну на день. Що робити, якщо ви не уявляєте ранок без чашки кави? Полюбіть трав’яні чи фруктові чаї!
- Дотримуйтеся графіку сну. Не шукайте приводу лягти спати пізніше.
- Зосереджуйтеся на одній справі. «Режим Цезаря» може бути надзвичайно корисним.
- За потреби зверніться до професіонала за психологічною допомогою.
Методична скарбничка вихователя - методиста (відповідно до річного плану)
Практичні поради "Як навчити дитину ділитися і бути щедрою"
Практикум "Використання мнемотехніки в роботі вихователя для активного розвитку мовлення дітей"
Майстер - клас "Обличчям до батьків"
Аукціон педагогічних ідей "Впровадження в освітній процес технологій спрямованих на формування національно - патріотичного виховання"
Консультація "Ефективність використання нетрадиційних форм роботи, спрямованих на креативний, художньо - естетичний розвиток дитини"
Тренінг з асистентами вихователів "Альтернативні комунікації для особливих дітей"
Практикум "Сучасний погляд на патріотичне виховання"
Консультація для вихователів "Творча територія дитини в дошкільному закладі і вдома"
Консультація "Як підготуватися педагогам до нестандартних ситуацій у дошкільному закладі"
Практикум "Як створити привабливий професійний імідж"
Проблемно - аналітична бесіда "Актуальність патріотичного виховання"
Практичні поради для педагогів "Як полегшити адаптацію дитини до умов дошкільного закладу"
Правове виховання
«Перш ніж дитина осмислить усю глибину тієї істини, що вона – громадянин своєї країни, і це покладає на неї великі обов’язки, вона має навчитись платити добром за добро, творити своїми силами щастя і радість іншим людям» (В.Сухомлинський).
Діти – найдорожче, що є в будь-якому суспільстві, незалежно від політичного ладу і релігійного віросповідання. І саме в дитинстві, малюки потребуютть найбільшої уваги та захисту. Розуміючи це, наше суспільство стоїть перед рішенням найважливішої проблеми: як захистити права дитини, врятувати покоління, яке повинно нас змінити? Соціальні, економічні та ідеологічні зміни, що відбуваються в даний час, не можуть залишити без зміни систему дошкільного виховання та навчання. І питання про обов’язкове забезпечення інтересів і прав дітей, створення необхідних умов для розвитку, правове виховання дошкільнят вийшли на перше місце.
Формування ціннісної моральної та правової практики для найкращого забезпечення інтересів дітей – одне з найважливіших завдань, що стоїть перед колективом нашого навчального закладу.
Консультація
РОЛЬ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ У ФОРМУВАННІ ДОШКІЛЬНОЇ ЗРІЛОСТІ ДИТИНИ
Своєчасне оволодіння мовою – основа розумового розвитку дитини, запорука її повноцінного спілкування з навколишнім світом. Правильна, виразна мова дає дитині можливість максимально широко користуватися нею, як засобом спілкування, що сприяє формуванню особистості дитини в цілому. Вся діяльність людини безпосередньо зв’язана з мовою, яка вже починаючи з перших років життя, відповідно впливає на діяльність, змінює її поведінку.
Боротьба за правильну вимову – це одна з важливих форм роботи над загальною культурою мови дітей дошкільного та шкільного віку. Особливо важливою є робота над розвитком усної мови в дошкільний період. Без повноцінного оволодіння мовою, дитина в майбутньому в школі не зможе набути міцних і глибоких знань з основ науки. Тому слід усувати все, що може заважати в будь-якій мірі вільному спілкуванню дитини з колективом. Вже в дитячій установі слід створити найсприятливіші умови для розвитку мови дітей, спільно з сім’єю працювати над її розвитком, виправленням недоліків у мовленні. Цим самим створювати належне розвивальне мовленнєве середовище для розвитку інтелекту і підготовки дитини до школи.
Дітям дошкільного віку і школярам, доводиться дуже часто і широко використовувати мову у повсякденному спілкуванні – відповідати на запитання вихователя, педагога в присутності інших, задавати питання, говорити, читати в голос. Опанування мови, слова починається з раннього дитинства в сім’ї, серед близьких дитині людей, а вдосконалення її триває у дошкільних закладах, школі та впродовж усього життя.
Психофізіологічними дослідженнями доведено, що саме дошкільний вік є найсприятливішим для оволодіння рідною мовою. До 5-ти років дитина засвоює звукову систему рідної мови й усвідомлює звуковий склад слова (Д. Єльконін), до 4,5 року засвоює відмінкові закінчення та основні граматичні форми (О. Гвоздєв), а з 5-ти років оволодіває монологічним мовленням (С. Рубінштейн). Якщо ж дитина з якихось причин буде ізольована від повноцінного мовленнєвого спілкування в дошкільні роки, це негативно позначиться на її подальшому мовленнєвому і розумовому розвитку.
Опановуючи рідну мову, дитина засвоює не тільки слова, їх склад та видозміни, але й нескінченну кількість понять, поглядів на предмети, безліч думок, почуттів, художніх образів – все це дитина засвоює за 2-3 роки.
В програмах розвитку дітей дошкільного віку «Українське дошкілля», «Впевнений старт» з розділу мовленнєвого розвитку звертається велика увага на виховання звукової культури мови. Закріплювати правильну вимову всіх звуків рідної мови, регулювати силу голосу, швидкість вимови, правильно користуватися інтонаційними засобами виразності, розвивати і удосконалювати мовний слух – ці завдання лежать в основі роботи логопеда.
Оволодіти граматичною будовою мови означає:
- навчитися правильно вживати різні відмінкові закінчення слів, дієслівні форми та їх видозміни;
- самостійно будувати прості і складні речення;
- в своїх розповідях граматично правильно змінювати всі слова, що входять в активний словник;
- вправляти дітей у вживанні важких форм знайомих слів;
- поповнювати словниковий запас слів назвами предметів, якостей, дій;
- вчити вживати потрібні за змістом слова при визначенні якості ознак предметів;
- розвивати вміння зв’язно, послідовно і зрозуміло переказувати літературні твори за допомогою вихователя, логопеда;
- складати самостійно розповідь описового чи сюжетного характеру за картиною чи серією сюжетних картин;
- вчити добирати слова з різною тривалістю звучання, слова із заданими звуками.
Різноманітні відхилення мовного розвитку негативно позначаються на сприйманні мови, висловлюванні власних думок, оволодінні знаннями та формуванні особистості дитини, тому дуже важливо в дошкільні роки виправити недоліки звуковимови. Домогтися того, щоб дитина вільно володіла усіма звуками рідної мови. Тільки при цих умовах дитиною буде засвоєна програма дитячого садка.
Порушення мовлення певною мірою негативно впливає на весь психічний розвиток дитини, позначається на її діяльності, поведінці. Обмеженість мовленнєвого спілкування може впливати на формування особистості дитини, спричинити психічні нашарування, специфічні особливості емоційно-вольової сфери, сприяти розвитку негативних якостей характеру (сором’язливість, невпевненість, замкнутість, негативізм, почуття неповноцінності). Все це негативно впливає на опанування грамоти, успішність загалом.
Аналіз реальної ситуації, що склалася наразі в системі розвитку дітей дошкільного віку, показав, що кількість дітей, які мають відхилення в мовленнєвому розвитку, постійно зростає. Серед них значну частину становлять діти 5-6-річного віку, які не засвоюють у певний час звуковою стороною мовлення.
Усвідомлення звукового аспекту мовлення є важливою передумовою успішного оволодіння читанням і письмом. Щоб опанувати грамоту, треба не тільки чути і вміти вимовляти окремі слова й звуки, з яких вони складаються, а й мати чітке уявлення про звуковий склад слова. Це стосується не тільки дітей, в яких є вади звуковимови, а й дітей з нормальним мовленнєвим розвитком. Їм важко розпізнавати визначений звук у слові без поділу на склади. Якщо взяти програму дошкільного закладу «Впевнений старт», діти 5-го року життя в ІІ-півріччі повинні робити звуковий аналіз слів типу «мак», «лак», «рама».
Навіть діти, які відвідують логопедичні заняття, відчувають труднощі, коли їм пропонують завдання типу придумай слово, що починається на склад «ра». Якщо з одним словом вони справляються, то придумати 3-5 слів викликає труднощі. При цьому формування фонематичних процесів відбувається на кожному логопедичному занятті, паралельно на заняттях в ДНЗ.
Формування лексичної, передусім семантичної (вимовної) сторони мовлення є однією з основних проблем розвитку мовлення дитини в нормі та в патології. Процес збагачення словесних засобів спілкування, який проявляється у їхньому розвитку та розширенні, як відомо, тісно пов'язаний з розвитком мислення дитини. З другого боку – засвоєне слово узагальнює предмети, ознаки, дії, зараховуючи їх до певної категорії, що відкриває для дитини нові можливості для співвіднесення, комбінування, структурування інформації про навколишній світ.
Вербальна поведінка дитини значною мірою залежить від рівня розвитку лексичної сторони мовлення, бо у процесі формування вислову, людина добирає слова з того запасу, який зберігається у її довготривалій пам'яті.
Словник теперішніх дітей є обмежений. І, коли батьки стверджують, що їхні діти говорять все, вони не розуміють, що рівень словника їхніх дітей – це рівень побутової мови, це специфічні слова, вирази, діалектні слова, специфічна побудова речень, яка характерна для тієї місцевості, але це не є показник. Крім обмеженості є ще звуження смислової структури слова, несформованість різних типів його значень (синонімічних, антонімічних, переносних, твірних, похідних).
Батьки вважають, що знання комп'ютера у дошкільні роки – це високий рівень розумової діяльності. Звичайно. Але, коли дитина знаючи ази комп'ютерної грамоти, не може переказати жодної української казки, навіть спираючись на сюжетні малюнки, це свідчить про зовсім інший рівень розвитку.
На даному етапі доводиться спостерігати характерні помилки у побудові речень: пропуски прийменників, сполучників, неправильне узгодження іменників з прикметниками та займенниками в роді, числі і відмінку, неправильний вибір відмінкової форми іменника, що керується дієсловом. Запас прикметників і прислівників,що характеризують властивості предмета, зовнішність, риси, поведінку тварин і людей досить малий.
Важко дітям міркувати вголос, коментувати, переказувати, складати власні казки, розповіді, описи, що повинні робити діти старшого дошкільного віку згідно Державних стандартів.
Граматичну будову мовлення дитина засвоює в процесі спілкування з дорослими та однолітками. Із мовленнєвого оточення діти запозичують слова в різних граматичних формах і поступово починають самостійно користуватися різноманітними граматичними засобами. Однак шлях засвоєння граматичної сторони мовлення складний і довготривалий. Коли формування граматичної сторони відбувається вкрай складно, це проявляється в більш уповільненому темпі засвоєння граматичних форм, дисгармонії розвитку морфологічної та синтаксичної систем мовлення.
Установлено, що вік п’ятого року життя є оптимальним для розвитку особливої (вищої) форми фонематичного слуху, фонематичного сприймання і розвитку дитини у звуковій діяльності. Якщо формування звуків не відбувається відповідно до певного віку дитини, на допомогу їй приходять педагоги, батьки, які намагаються навчити дитину вимовляти звуки правильно.
Отже, раннє виявлення дітей з мовленнєвою патологією та чітке діагностування за видами порушень – одне з важливих завдань, що стоїть перед логопедами, вихователями, вчителями.
ПАМ'ЯТКА ДЛЯ ПЕДАГОГІВ
Вікові здобутки розвитку мовлення дітей та відхилення від нормального онтогенезу
Поява звуків у мовленні дитини має певну онтогенетичну послідовність, обумовлену етапами розвитку мовнорухового та мовнослухового аналізаторів.
Так, у віці від 1 до 2-х років формується артикуляція голосних звуків [а], [о,] [є] та зімкнених звуків [п], [б], [м]. У віці від 2 до 3-х років — Поява звуків у мовленні дитини має певну онтогенетичну артикуляція голосних [і], [у], [е], зімкнених — [т], [д], (м), щілинних —[в], [ф]. [г], [х], [й], зімкнено-прохідного — [н]. У віці від 3 до 5-ти років формується артикуляція щілинних звуків |с], [з], [ш], [ж], зімкнено-щілинних — [ц], [ч], [щ]. Останніми з'являються звуки [л], [р] у віці від 5 до 6-ти років.
Окрім певної послідовності появи звуків у мовленні дітей, також відбувається збагачення словника та граматичної будови з розвитком зв'язного мовлення.
В період 1,5-2 років дитина починає розмовляти. З 1—2 років має знати від 100—300 слів і будувати нескладні фрази (мама, дай).
До 3-х років словниковий запас збільшується в 3—4 рази. Малюк знає назви предметів, охоче розповідає, де він був і що бачив. Вимовляв всі звуки, крім сонорних (л, р, р', і шиплячих ш, ж, ч).
На 4-ому році життя словниковий запас складає 1500-2000 слів. Дитина може переказати казку, описати враження з прогулянки. Не біда, якщо а цьому віці малюк плутає закінчення і ставить неправильно наголос.
В кінці 5-го року дитина повинна чітко вимовляти шиплячі і сонорні звуки; підбирати слова на заданий звук, впізнавати на слух звуки в слові.
ХАРАКТЕРИСТИКА МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ 5-РІЧНОГО ВІКУ
Звуковимова
- Розширюються можливості голосового апарату, діти починають застосовувати інтонаційні засоби під час висловлювань, читання віршів. 2-Збільшується мовленнєвий видих. Голосні звуки дитина може проспівати протягом 3 — 7 с.
- Достатньо розвинені слухова увага, мовленнєвий слух.
- Розширюється здатність до сприймання та вимови звуків:
- майже зникає пом'якшена вимова твердих варіантів приголосних;
- багато звуків вимовляється чітко і правильно;
- рідко спостерігаються перестановки звуків, складів;
- зникає заміна шиплячих та свистячих звуків звуками [т] і [д];
- частина дітей засвоює правильну вимову свистячих, шиплячих і навіть сонорів ([л], [л'], [PI. [P]).
- у частини дітей вимова свистячих нечітка, шиплячі та сонори несформовані
Рекомендації
- Зміцнювати артикуляційний апарат дитини, тренуючи його основні рухи під час артикуляційної гімнастики та вимови звуків [т], [д], [н], [к], [г], М, [й].
- Уточнити, викликати та закріпити чітку вимову свистячих, шиплячих сонорів.
- Розвивати фонематичний слух, мовленнєве дихання.
- Вчити дітей правильного інтонування просодем:
- зміна голосу за силою (голосна — тихіше — тихо);
- зміна голосу за висотою (грубий — тонкий голос);
- за тембром, який передає емоційне забарвлення (радість — сум тощо);
- за темпом (швидко — повільно).
- Вправляти дітей у чіткій вимові слів, речень, стежити за плавним ритмом мовлення
Словник
- Збільшується обсяг активного словника (від 1900—2000 до 2500— 3000 слів до кінця року);
- Значно збільшується якісний словник. У мовленні дітей все частіше зустрічаються:
- прикметники, які передають якість та ознаки предметів; відображають просторові та числові поняття;
- присвійні прикметники (лисячий хвіст тощо);
- прислівники, особові займенники;
- складні прийменники (із-за, біля тощо);
- узагальнюючі слова (меблі, іграшки, одяг, взуття, фрукти, овочі), але останні вживаються дуже рідко.
Рекомендації
- Розширювати та збагачувати словниковий запас дітей.
- Вчити дітей активно користуватися словниковим запасом під час висловлювань.
- Особливу увагу приділяти активізації та розвитку якісного словника
Граматика. Зв'язне мовлення - П'ятирічна дитина будує прості поширені речення; використовує складносурядні і складнопідрядні речення значно більше, ніж на попередньому віковому етапі, але все ж таки рідко.
- Монологічне мовлення на початковій стадії.
- Допускаються граматичні помилки: неправильно змінюються дієслова, не узгоджуються дієслово + іменник у числі; прикметник + іменник у роді; числівник + іменник у відмінках.
- Допускаються помилки у будові речення
Рекомендації
1 - Вчити дітей відповідати на запитання граматично правильно.
- Вчити правильно будувати речення, стежити за узгодженістю слів у реченні.
- Вчити переказувати добре знайомі казки, оповідання